Франківські художники Назар Морозко та Володимир Ільків надумали збудувати на міському озері середньовічні кораблі довжиною 16 та 17 метрів.
Розпочнуть вже з березня – подивитися на процес, а з квітня й долучитися до акції зможе кожен охочий.
Перші в Україні
«Репортер» завітав у корабельну майстерню в одному із підвалів багатоповерхівки на Залізничній. На вулиці зустрічає Назар Морозко, проводить в одне з цокольних приміщень новобудови. Звичайні металеві двері, за ними ще одні – пластикові. У майстерні купа пороху, але тепло і затишно. Над моделлю одного з майбутніх човнів працює Володимир Ільків. Під стелею прикріплені весла та окремі елементи вже готового човна.
«Це макети двох кораблів – один скандинавського типу «Гарольд Сигурдсон», інший – слов’янського, «Єлизавета Київська» у масштабі 1:10. Човни, які матимуть 16 і 17 метрів довжини, будуватимемо вже на озері», – показує Назар Морозко на невеликі дерев’яні макети в центрі майстерні.
Каже, задумали будувати кораблі на міському озері, аби люди мали змогу прийти, подивитися, долучитися, відкрити для себе світ середньовічної культури, можливо, зацікавилися реставраторськими клубами. Мерія дозволила.
«Ми хочемо максимально залучити франківців і гостей міста – вони зможуть поволонтерити чи вкластися грошима», – каже Назар.
Проект назвали «Середньовічна корабельня». Почнуть вже 10 березня із виготовлення на міському озері шестиметрової довбанки – човна, витесаного з колоди. Колоду обтешуть, виберуть з неї середину, замочать в озері. Потім поставлять на розведений вогонь, аби розвести борти – за рахунок пари, температури і води, а згодом – висушать.
«Таку довбанку знайшли археологи на Волині біля річки Стир. Це була суцільна колода довжиною 12,2 м з розведеними бортами. Її датували XII століттям і визначили за характеристиками, що вона є унікальною – аналогів їй немає не лише в Україні, а й за кордоном. Тобто вона має характеристики кораблів, описаних в часи Київської Русі, – говорить Володимир Ільків. – Експериментальні археологи стверджують, що по річці Стир не можна плавати на такій довбанці – вона занадто велика і громіздка. Скоріш за все, це була заготовка, яку сплавляли річкою вниз і на місці вже добудовували та перетворювали на торгові судна – як і описано в літописах».
Така спроба реконструкції човнів – перша в Україні, кажуть художники. Шестиметрова довбанка буде пробною. А вже з квітня перейдуть до великих кораблів. Один планують будувати приблизно три місяці, але кажуть, що спорудження обох відбуватиметься паралельно.
«Почнемо зі скандинавського човна, – говорить Назар Морозко. – Це довгий процес. При виготовленні довбанки з колоди вибирають середину і замочують у воду на два тижні. Тим часом будемо працювати над іншим кораблем. Потім – нарощувати борти з дошок клінкерним способом».
В ідеалі знадобиться шість людей, які працюватимуть на будівництві постійно. Також планують залучити волонтерів, учасників реконструкторських клубів – організує їх ГО «Чорна Галич». Вони будуть в автентичних костюмах і виконуватимуть все у середньовічних техніках і з натуральних матеріалів, які використовували в ті часи.
Пливли, як на гравюрах
Минулого року в художників вже був схожий досвід – вони збудували скандинавський човен довжиною 5,5 метра і зробили на ньому експедицію Бистрицею і Дністром – до Галича.
«Треба було детально вивчати технологію, – говорить Володимир Ільків. – Для цього ми й робили першого човна – це був такий собі посібник для нас. Ці макети, які зробили в майстерні, – це теж робочі моделі, бо на оригінальних історичних кресленнях не завжди видно, які кріплення, яка деталь куди йде, яка висота».
Назар додає, що під час навчання проходили різні народні ремесла, тому поверхневі знання є. Обоє закінчили Стрийське художнє училище. Потім Володимир навчався у Львівській академії мистецтв, Назар – в інституті мистецтв у Франківську. Обидва – спеціалісти по дереву.
«Ми перший корабель поставили на воду і він поплив. На третій день прибули до Галича, – розповідає Назар. – Спустилися Бистрицею вниз до Дністра і піднялися до Галича. На Бистриці швидка течія і моментами – шалені повороти, тож ми трохи й страху наїлися».
«Кермо у скандинавському кораблі, за прикладом якого ми збудували свій перший човен, призначене для стабільної води, як у Дністра. Тому нам доводилося знімати його на різкому перепаді глибин і стернувати, як намальовано на гравюрах – веслом. Але це мало і свої переваги», – додає Володимир Ільків.
На човні вони подолали 15 км вниз по Бистриці і ще 15 км Дністром довелося гребти веслами, аби проти течії дістатися до Галича. Кажуть, вітру не було зовсім.
200 по 200
Попередньо вартість проекту оцінили у два мільйони гривень. Кажуть, це разом з роботою команди. На будівництво планують зібрати 1,5 мільйона.
Розраховують на підтримку громадськості – як підприємців, так і мешканців. Планують різні акції зі збору коштів. Першу запускають уже незабаром – «200 по 200». За 200 грн будуть пропонувати сертифікати на плавання міським озером у побудованому згодом човні. Зібраної суми в 40 000 грн вистачить, аби розпочати роботу.
Локація – у зеленій зоні за капличкою, бо там немає житлових будинків, а при будівництві без шуму не обійдеться. До того ж це єдине місце, де вдасться спустити кораблі. На базі будмайданчика планують організувати ремісничі майстер-класи. Спробувати зможе кожен охочий.
«Будемо поєднувати середньовічні методики і сучасні технології, аби, де це можливо, прискорювати процес, – каже Назар. – Нашивку й підгонку робитимемо вручну. Людям буде цікаво прийти і забити той цвях, просвердлити дірку реальними інструментами того часу».
Пізніше кожен, хто захоче підтримати проект, зможе придбати цвях за 200 грн і отримати участь у розіграші сплаву на човні по Дністру. Човни після завершення будівництва якийсь час курсуватимуть озером – тим часом на них монтуватимуть такелаж – усе необхідне спорядження. А пізніше вирушать у п’ятиденну експедицію Дністром.
Перший сплав планують зробити з реконструкторами, а наступні – з тими, хто виграє в розіграші безкоштовні квитки. 17-метровий корабель вмістить 30 людей.
За словами Володимира Ільківа, квиток на такий сплав з середньовічним антуражем коштує приблизно 200 доларів. У цю вартість входить і харчування. Гроші, які планують виручити під час сплавів, передадуть у благодійний фонд «Дороги предків» для реалізації соціальних проектів.
Хлопці вже п’ять років опікуються сиротинцями області. З часом помітили, що сиріт задаровують, і діти лише чекають на те, що їм привезуть. Тому вирішили залучати дітей з сиротинців до сплавів, аби показати їм інше життя, перенести їх у здорове середовище.
«Цим дітям треба показувати інше коло спілкування, інші цілі, – говорить Володимир Ільків. – Якщо не залучати їх в різні клуби, вони залишаються у замкнутому колі – не можуть собі зарадити і їх діти знову потраплять в сиротинці».
Презентація проекту «Середньовічна корабельня» відбудеться 21 лютого у студентському просторі Paragraph на Шевченка, 57. Запрошують усіх охочих.
