Звертаємося до вас з приводу публікації від 29 вересня 2011 р. під назвою «Будинок учителя – мінус один». Перш за все, щиро дякуємо її автору Т. Соболик за стурбованість і вболівання щодо стану будівництва в нашому місті.
Ми проживаємо поруч із знищеним будинком з листопада 1974 р. Добре пам’ятаємо, як там колись гралися діти, збиралися вчителі, навчалися автосправі. Територія й сама будівля були у хорошому стані, милували око впорядковані клумби, просто прохожі могли поласувати смачним яблуком із саду.
Однак, з того часу, коли почали дуже багато говорити про культурні та історичні цінності українського народу і «проявляти до них особливу увагу», Будинок учителя почав різко занепадати. Розмови про його знесення точилися давно, і ми не раз збирали підписи на його захист, але нас не почули. Чи навіть і не збиралися слухати?!
Дивно чути пояснення місцевих чиновників, адже тільки від них і залежить життя мешканців обласного центру. Невже ви, панове, не бачите, що центральна частина міста і так перевантажена новобудовами?! Чи не розумієте, що зрізані дерева хоч трохи рятували нас від автомобільного забруднення?! Перш ніж ставити свій підпис, пройдіться по місту і задумайтесь над долею тих, за чий кошт отримуєте свою зарплату. Більшість із вас проживає у заміських будинках, тому хоч після роботи маєте спокій і чисте повітря.
Виникає закономірне запитання: якщо певні служби в нашій державі не виконують свої безпосередні функції, то чи потрібні вони нам, платникам податків?!
Дуже нас здивувала і зацікавила інформація щодо проведення навесні цього року громадських слухань за участі представників від мешканців навколишніх будинків. Дякуємо, що хоч часопис повідомив нам про це. Але жодного із нас там не було, та й не могло бути, бо наша думка нікого не цікавить.
Звичайно, ніхто не буде плакати за втраченою спорудою, бо розучилися плакати і співчувати, а найголовніше – розучилися думати про людей, бо головний учитель сьогодні – це гроші. Саме вони й затьмарюють людський розум забудовникам, які сплять і бачать висотні споруди в центрі міста з дорогими квадратними метрами.
Не таку науку намагалися прищепити своїм учням педагоги, для яких і був створений Будинок учителя.
7 жовтня 2011 р.
Нижче – 20 підписів мешканців будинку
