Після того, як уряд Німеччини прийняв рішення про те, що відмова батьків прищепити дитину від кору обійдеться їм у 2500 євро, виникла нова хвиля дискусій про права людини, демократію тощо.
Нещодавно (нарешті) наш уряд вирішив, що дітей не можна перевозити в автомобілі без спеціального крісла. Абсолютно незрозуміло (сарказм), де масові виступи «антикрісельної мафії»? Чому так мало статей про те, як на нас заробляють виробники крісел? – запитує Євген Комаровський на порталі НВ.
Де обурення тим фактом, що ми на наших дітей повинні ще й витрачати наші гроші, купуючи крісла? Де, врешті-решт, істерики про утиск прав дитини, яка не має тепер можливості сидіти на ручках у коханої матусі або повзати по салону під час руху?
Де розповіді про співробітника племінника однокласниці, двоюрідний брат якого постраждав в аварії, незважаючи на те, що сидів у кріслі (яке виявилося індійським)?
Тобто з кріслами все зрозуміло. Статистика, наука, логіка, здоровий глузд говорять про те, що це значно збільшує шанси вижити. Відповідно, приймається рішення. Не хочете? Штраф і ходіть пішки. Але ж зі щепленнями те ж саме! Ті ж статистика, наука, логіка, здоровий глузд. Не хочете? Штраф і сидіть вдома! Але купа криків про конституцію, права тощо.
До речі, я тут в особистому листуванні попросив фахівця з конституційного права Сергія Панасюка прокоментувати весь цей клубок зі штрафів, щеплень і «утиснених прав». Отримав дуже докладну відповідь, якою із задоволенням ділюся.
Сергій Панасюк: «Я не буду аналізувати всі міфи і медичні аспекти цього питання, а пропоную подивитися на питання вакцинації з точки зору базових принципів і статей Основного закону України. Я спробую зробити загальний і доступний кожному аналіз, без незрозумілих фраз і з мінімальним використанням «страшної» юридичної лексики.
На Прикарпатті очікують 52 тисячі доз вакцини від дифтерії та правця
І причинами такого аналізу стали два недавніх факти.
Перший — згідно зі статтею The Guardian парламент Федеративної Республіки Німеччина прийняв рішення про обов’язкові щеплення проти кору, а в разі порушення (ігнорування) такої вимоги — штраф до 2500 євро.
Другий — в травні 2019 року Верховний суд України визнав законними дії навчального закладу, який не допустив дитину до відвідування такого закладу в зв’язку з відсутністю у дитини необхідних щеплень. Верховний Суд аргументував своє рішення нормами українського та міжнародного законодавства і практикою ЄСПЛ.
У своїй мотивації Верховний Суд вказав, що батьки мають право відмовитися від щеплень, але тоді і навчальний заклад має право відмовити у відвідуванні дитиною такого навчального закладу. Але я, як конституціоналіст, вирішив пошукати відповідь на одне просте запитання: «Що з цього приводу говорить Конституція України?».
На жаль, наш головний закон згадує слова «дитина» — 1 раз, «дитинство» — 3 рази, благо хоч «здоров’я» і «охорона здоров’я» (разом або окремо) — 21 раз. Отже, давайте проаналізуємо, що ж нам гарантує Конституція України.
Держава: забезпечує правовий захист, матеріальну і моральну підтримку материнства і дитинства (Ст. 24); охороняє дитинство (Ст. 51); передбачає покарання за насильство над дитиною та її експлуатацію (Ст. 52); законодавчо закріплює охорону дитинства (Ст. 92).
На Прикарпатті щодня діагностують шість інсультів. Де лікують хворобу та як її попередити
Але знаючи реальну ситуацію в країні, ви можете посміхнутися і заперечити всім відомою фразою: «обіцяти — не означає одружитися». Це питання риторичне, і нагадаю, що мета — зрозуміти гарантії і позицію Конституції, а не оцінювати її реальне виконання. Тепер що стосується здоров’я.
Держава визнає здоров’я найвищою соціальною цінністю, обіцяє забезпечувати заходи з охорони здоров’я, а найголовніше — Конституція стверджує, що всі люди рівні в правах і свободах, які не можна скасувати, а громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом. Та ще й право на освіту кожному гарантується.
І начебто все ясно… Це моє право — прищеплювати моє чадо чи ні, тим більше, що батьки самі несуть відповідальність за здоров’я дитини (Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»), їм і карти в руки!
Так виходить, мої дорогі?
А ось і ні!
Є така бородата юридична приказка: «Ви маєте право махати руками, і у вас ніхто його не відбере, але ви не маєте права торкатися носа іншої людини, бо тут уже починаються її права, і ваші обов’язки — їх не порушувати». І коли ви говорите про свої права, не забувайте, будь ласка, що у інших людей теж є право на здоров’я, яке може бути поставлено під загрозу.
Крім того, кожен має право захищати своє здоров’я (і, відповідно, здоров’я своїх дітей) (Ст. 27 Конституції). Адже кожен має право на охорону здоров’я, а держава забезпечує таку охорону (Ст. 48 Конституції).
Тому держава може обмежувати ваші права, і таку логіку можна простежити з аналізу статей 35, 36, 37, 39 і 44 Конституції України, де зазначено, що реалізація прав громадян може бути обмежена, якщо це необхідно для забезпечення здоров’я населення та для захисту прав і свобод інших людей (дітей). Адже інші люди теж рівні з вами в своїх правах, і такі права захищаються судом.
Попри війну: 100 років тому епідемії косили мешканців Прикарпаття краще за зброю
Адже кожен зобов’язаний виконувати Конституцію і не посягати на права інших людей (Ст. 68).
І ще: профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу — обов’язкові (Ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань»), а прийом дітей до виховних і навчальних закладів може здійснюватися за умови наявності профілактичних щеплень (Ст. 15 того ж Закону)”.
Думайте, мої дорогі!
Comments are closed.