Назар з ТЦК. Військовий «десятки» про війну, ампутацію та байдужість

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

На нулі перша зброя – це лопата. Так дні на фронті характеризує 26-ти річний калушанин Назар. Військовий відбивав атаки окупантів на Київщині та Донеччині у складі 10-ї гірсько-штурмової бригади. Рік тому отримав важке поранення – відірвало ногу. Після протезування та реабілітації продовжує службу в одному із ТЦК Івано-Франківської області.

Розповідь стрільця-зенітника опублікували на сторінці Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.

Назар з ТЦК, війна, новини Прикарпаття

Розумів, що в Україні біда, взяв і пішов мовчки, – говорить про перші дні вторгнення військовий.

Перші бойові дії Назар зустрів на Київщині. Згадує, як над українським небом літали ворожі Су-34. Летіли високо, що їхні інструменти не могли з ними працювати.

Була підтримка піхоти, особливо, 108 батальйону. Ми були у їхньому розпорядженні, – пригадує Назар.

Після Київщини військових відправили на Донецьку область. Там почалися наші перші втрати його підрозділу.

Перше правило на Донбасі – копати. Копаєш вище голови, аби лишитися живим, – розповідає військовий. – Активно обстрілювали танками, артою. Десь з травня минулого року вже почали активно використовувати дрони. Ще літали їхні літаки Су-25, але завдяки нашим підрозділам, підрозділам ППО було збито немалу кількість літаків. Вони перестали літати в районі нуля і нас просто почали крити артою.

Під час одного з обстрілів Назар отримав поранення. Це сталося 12 травня.

Я три кроки не добіг до бліндажа, – згадує військовий. – Відірвало ногу, права посічена осколками. Перев’язав турнікетом, обстріл тривав ще пів голини, чекав на евакуацію.

Попереду чекали важкі операції. Розказує, було, що заживо, без наркозу й не на операційному столі було хірургічне втручання.

Після лікування, реабілітації та протезування, Назар продовжує службу у ТЦК.

Я не хочу, аби люди бачили протез, але ти стоїш після того всього, що ти пережив і на тебе плюються і кажуть, що ти такий «кончений», бо ти не йдеш воювати, а стоїш тут, – говорить військовий. – Я просто мовчу. Я нікого не заставляю, але інколи з людьми говорю, аби вони зрозуміли, що якщо ми не підемо, ми просто пропадемо. Нас знищать.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Стефанія Варунків2
перекицей 1
схуднення
ОСТАННІ НОВИНИ
сова 2
У Франківську сова застрягла в димоході будинку - рятувальники її визволили
втрати рф
За добу ЗСУ знешкодили ще 2100 окупантів
гараж пожежа
У Городенківській громаді горів гараж
інвертор
Живлення від інвертора: як забезпечити електроенергію під час відключення світла
зсу генштаб 2
Минулої доби на фронті зафіксували 264 бойові зіткнення - Генштаб 
татарів-ДТП-суд
Апеляція відправила за ґрати винуватця ДТП, внаслідок якої 14-літня дівчина втратила ногу
пожежа-лоєва
В селі Лоєва Надвірнянської громади горіла котельня
поліція-водіння
Біля Коломиї патрульні оштрафували інструктора автошколи, який навчав водінню без атестата
олешки-евакуація
Жителі Олешків виїхали з окупації на територію підконтрольну Україні (ФОТО)
Стефанія Варунків2
На 33 році життя померла франківська лікарка Стефанія Варунків
converted
Наступного тижня франківцям покажуть комедійну виставу Олексія Гнатковського “Про що мовчать чоловіки або Дикун Forever”
memorial-reportazh_05
На Алеї слави невідомі зірвали прапори, перекинули лавки і порозкидали свічки та квіти
Прокрутка до верху