Працівники Головного управління статистики в Івано-Франківській області узагальнили дані державних статистичних спостережень та підготували статистичний огляд показників, які характеризують пересічного мешканця Прикарпаття. Отже, хто він – сучасний прикарпатець?
Це – українець за національністю. Якщо визначати його вік через середнє арифметичне, то йому трохи більше 38 років.
Він може бути чоловіком або жінкою, але представників слабкої статі в області на 12% більше.
Більше половини прикарпатців (56 %) живуть у селах, причому кожен четвертий – в одному із гірських населених пунктів.
Середня тривалість життя в сільській місцевості більш, ніж на півроку вища, ніж у міських поселеннях, а загалом цей показник в області суттєво різниться залежно від статі: очікується, що кожен народжений у 2014 році хлопчик буде жити до 68 років, дівчинка – до 78.
Серед осіб, вік яких передбачає наявність освіти (6 років і старші), початкову освіту мають 6,7% жителів краю, базову та повну середню – 10,3% та 21,7% відповідно, професійно-технічну освіту має кожен сьомий прикарпатець, а повну вищу освіту – кожен п’ятий.
Одружується пересічний прикарпатець в середньому у 27 років (жінка– у 25, чоловік – у 29 років). Сім’я його складається з трьох осіб, з яких одна – дитина, хоча слід зазначити, що Івано–Франківщина посідає четверте місце серед регіонів країни за часткою сімей, у складі яких чотири та більше осіб.
У помешканні на одного прикарпатця припадає в середньому 25,3 кв.м загальної площі (23,9 кв.м – у місті та 26,4 кв.м– у селі). Для 69,4% домогосподарств Прикарпаття показник забезпеченості житлом перевищує норму (13,65 кв.м на одну особу), решта сімей забезпечена житловою площею менше, зокрема, 8,8% – до 7,5 кв.м на одну особу.
Житловий фонд 61,5% сімей області був збудований у 60–80 роках минулого століття, житло 17,2% домогосподарств було введено в експлуатацію ще до 1960 року. У відносно нових помешканнях, збудованих у 1991 році і пізніше, проживають 21,3% родин.
Розподіл домогосподарств прикарпатців за ступенем комфортності їх житла показав, що централізованим газопостачанням користується 85% сімей області, гаряче водопостачання в своїх оселях мають 54% домогосподарств, водопровід та водовідведення – майже 70%.
За місяць зайнятий прикарпатець зараз в середньому заробляє близько 3700 гривень.
48% він витрачає на придбання продовольчих товарів та харчування поза домом, 28% – на придбання непродовольчих товарів, 17% – на оплату послуг, близько 4% – це грошова допомога родичам, друзям та іншим особам, решта – інші витрати (вклади до банків, будівництво житла, витрати на особисте підсобне господарство тощо).
На добробут родин впливає наявність та кількість працюючих осіб у їх складі. Працюючі особи є у 76% домогосподарств нашого краю. Середня кількість працюючих у розрахунку на одне домогосподарство становить 1,3 особи (в середньому по державі – 1 особа). Коефіцієнт економічного навантаження на працюючого члена домогосподарства (відношення кількості членів домогосподарства до кількості працюючих) в області становить 2,27 (в Україні –2,51).
В харчуванні прикарпатця переважають молоко та молочні продукти: в середньому за місяць він споживає їх 25,8 кг, хліба та хлібних продуктів – 8,1 кг, картоплі – 6,8 кг, овочів та баштанних – 6,6 кг, фруктів – 2,8 кг, м’яса і м’ясопродуктів – 3,2 кг, риби та рибопродуктів – 0,4 кг, яєць – 18 штук, звичайно ж, певну кількість й інших продуктів.
Нормальну вагу тіла мають більше половини (50,7%) наших краян. Це означає, що індекс маси тіла (відношення ваги тіла до квадрату зросту) знаходиться в межах від 18,5 до 25.
Водночас, майже 40% прикарпатців мають надлишкову масу тіла, а кожен десятий мешканець області страждає від ожиріння та крайнього ожиріння. До занять фізичною культурою в області залучено практично усіх дітей у віці від 6 до 18 років (96,5%). Серед дорослого населення цей відсоток значно менший: лише кожен четвертий чоловік та кожна восьма жінка у віці 18 років і старше підтримують свою фізичну форму через заняття спортом.
Фахівці зі статистики оприлюднили результати цікавого опитування прикарпатців, на які цілі вони б витратили свої додаткові кошти. Виявилось, що при значному збільшенні доходів (за інших рівних умов) 61,1% наших краян спрямували б кошти на поліпшення житлових умов, 49,2% – на покращення харчування, 46,3% – на відпочинок, 43,7% – на лікування, 23,7% – на здобуття освіти, 15,1% – на придбання автомобіля, 13% – для накопичення.
Одностайною була думка респондентів щодо найважливіших для них життєвих цінностей. Основним пріоритетом більшість домогосподарств області вказали здоров’я (87,1%), другим – сім’ю та дітей (76,6%), третім – матеріальний добробут (45%).
