Коломиянин Юрій Фурик після важкого поранення та ампутації ноги повернувся до улюбленої роботи, якою займався до вторгнення. Він тренер з гімнастики з 30-річним досвідом.
Нічого, ми всі вчимося. Буде краще, – заспокоює вихованців і, напевно, себе Юрій Фурик. Це його восьмий день на роботі у Коломийській ДЮСШ, пише Репортер.
Відчуваю трохи якісь обмежені можливості, але звикаю. Вісім днів – тільки, початок, – з посмішкою говорить тренер.
Перше заняття з дітьми Юрій Фурик провів наприкінці серпня. Каже, пішло досить гладко, хоч він дуже хвилювався.
Та коли ти починаєш робити те, що любиш, що знаєш, бо все життя це робив, воно вже йде на автоматі, і ти забуваєш, що щось зараз не те, – говорить Юрій Фурик. – Єдине, аби сальто потримати, то перший раз я взяв хлопчика, який вже добре робить. Потримав його, аби подивитися, як мені стати, а потім почав працювати впевненіше.
У пана Юрія тренування – щодня.
Має дві групи. Одна з початківцями, а у другій діти займаються вже давно.
Читайте також: Та жити буду! Коломиянин Юрій Фурик після ампутації планує знову тренувати дітей
От, 13-річний Олег Кузьмин тренується у Юрія Фурика з п’яти років. Хлопець показує добрі спортивні результати.
Коли тренер повернувся, нам стало легше й краще займатися, – каже Олег. – Він якось надихає. Юрій Васильович перший раз прийшов, ми дуже сильно здивувалися і були дуже раді. Я його обійняв, ми дуже сильно всі чекали. Зараз заняття такі, як були. Нічого не помінялося.
Юрій Фурик готує вихованців до турніру пам’яті Олександра Красулі – тренера, судді міжнародної категорії.
Це традиційні наші змагання, – говорить пан Юрій. – Він був моїм колегою, напарником та наставником. Потім буде область, а потім чемпіонат України. Бували такі часи, коли Франківська область на чемпіонаті України була представлена двома командами – Івано-Франківськ та Коломия. Таке було дуже часто. Зараз у нас трохи пішло до низу, бо ремонт, коронавірус, війна. Але нічого, ми ще відновимося.
Авторка: Світлана Лелик
