19 січня в Івано-Франківську відбувся автопробіг “Не мовчи! Полон вбиває” на підтримку полонених та воїнів, які зникли безвісти. Понад 100 людей з плакатами й прапорами з різних міст України зібралися на автостоянці поблизу одного з торгових центрів міста, щоб нагадати про подвиг героїв, які нині перебувають у неволі. Опісля колоною з 50 автомобілів рушили вулицями міста, повідомляє Суспільне з місця події.
Серед учасників заходу — рідні, близькі та друзі полонених чи зниклих безвісти військовослужбовців, зокрема з Івано-Франківщини, Львівщини, Луганщини й Донеччини.
Дружина військовополоненого Іванна Підгірняк, яка прийшла на акцію, розповідає, що на площі зібралися люди, у яких рідні понад два роки є полоненими.
“У мене — сім місяців чоловік зниклий безвісти. Коли вони повернуться, то побачать, що не забуті, що їх підтримували, що ми пам’ятаємо, що ми чекаємо на них”, — говорить Іванна Підгірняк.
Підтримати українських полонених воїнів прийшов оборонець Маріуполя Костянтин Бобрик, який понад рік відбув у російському полоні.
“Нас стає усе більше й більше, для нас це — життя. Тому що побратими наші — в полоні, й ми чекаємо їх вдома: рідні, діти, матері, тати й ми як побратими чекаємо та боремося за це”, — говорить Костянтин Бобрик.
Військовослужбовець додає: такі акції гуртують тих людей, яким важлива доля полонених воїнів. З його слів, символічно, що захід присвячений Дню соборності.
“Це — єднання українців: від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня. Ми — єдина, соборна, неподільна держава. Нас хочуть розділити, але не вийде ні в кого”, — каже Костянтин Бобрик.
Співорганізаторка акції-автопробігу, дружина військовополоненого Лілія Гуртовська говорить, що хоче, аби суспільство пам’ятало подвиг військових, які нині перебувають в неволі.
“Країна-агресор не дотримується Женевської конвенції: вони катують наших воїнів, вбивають, не поважають, не вважають їх за людей. Тому ми виходимо й кричимо за них, щоб їм дали шанс на життя, щоб їх обміняли й повернули. Ми хочемо підтримки, щоб люди зрозуміли, що ми не просто так виходимо. Ми розуміємо, що це важливо, і потрібно, щоб зрозуміли інші”, — говорить Лілія Гуртовська.
У Зоряни Логай в російському полоні третій рік перебуває син. Жінка доєдналася до акції, аби нагадати суспільству, що треба відстоювати всіх, хто нині перебуває у російському полоні.
“Такими заходами ми не даємо забути про наших бійців, які боролися до останнього в Маріуполі. Ми мусимо говорити, кричати, не мовчати, щоб не забути їх. Тому що вони зробили все можливе і вистояли. І ми маємо вистояти й дочекатися кожного полоненого. Ми будемо стояти до останнього полоненого, доки всі не будуть вдома”, — каже Зоряна Логай.
Двоюрідна сестра військовополоненого Тетяна Білецька вважає, що не можна мовчати. Що більше розголосу набуде інформація про полоненого, то, більше шансів на його повернення.
“Якщо всі будуть говорити про цю проблему, тоді вона буде якось вирішуватися. Якщо будуть говорити тільки рідні — нас не почують. Тому звертаємося до всіх небайдужих: поширюйте в соцмережах, говоріть про це усюди”, — каже Тетяна Білецька.
Після виконання гімну й хвилини мовчання учасники акції в супроводі поліцейських розпочали автопробіг вулицями Івано-Франківська. Деякі містяни зустрічали автоколону, стоячи на колінах.
Читайте: «Сниться щоночі». Доньки бійців 10 бригади вже понад два роки шукають батьків, що зникли безвісти
Comments are closed.