Люди Фото

“Мені болить, що завод отак паде” – працівники Локомотиворемонтного заводу готові до рішучих кроків (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Працівники франківського Локомотиворемонтного заводу у п’ятницю, 10 листопада, влаштували попереджувальний пікет.

Робочі зібралися на території заводу, з вимогою до антимонопольного комітету передати акції заводу місту, так як через це працівники вже від червня не отримують зарплати.

“Я мав дві тисячі за пів року і не годен взяти, то як я маю жити?, – говорить Михайло Дутчак, слюсар ремонтного цеху. – У вересні я мав тисячу – комунальні послуги майже 1,5 тис, а як жити далі, як діти? Може якби розрахували, то і ліпше було б, бо так чоловік піде і знайде собі роботу. А ми не хочемо йти, я працюю 32 роки, є люди, що працюють і більше. Не хочеться вже в такому віці ніде зриватися. Бо хто молодий, той може собі щось найти, а ми вже 32 роки віддали заводу. Мали одного Сироту, який нас осиротив”.

За кілька хвилин після збору працівників, підійшло і теперішнє керівництво заводу. Виконувач обов’язків директора Руслан Терешко розповів:

“Мала відбутися передача акцій з фонду держмайна, але вона досі не відбулася, так як антимонопольний комітет мав дати відповідні висновки. Є певні зацікавлені особи, які мають відношення до центральної влади, і вони блокують прийняття цього рішення”.

“Також неодноразово були спроби рейдерського захоплення, і завдяки трудовому колективу цього не відбулося. Трудовий колектив виступив ініціатором попереджувального страйку. Ці люди, що залишилися – це той кістяк, який залишився на своєму заводі – каже Руслан Терешко. – Хоча я і зацікавлена особа, але кращого інвестора і власника ніж міськрада не може бути. Хочеться, щоб ті особи, які причетні до блокування передачі активів, почули, перш за все, людей”

Пан Василь, який працює на заводі уже 42 роки, каже, що колектив бачить вирішення проблеми саме у передачі активів місту.

“Тоді тут буде все процвітати. Бо зараз ми отак дихаємо. У мене жінка робить, діти, вони дають мені гроші, щоб доїхати на роботу. Я стільки років тут працюю, і мені болить, що завод отак паде”, – каже працівник.

Люди кажуть, що написали листи у відповідні органи і дають тиждень-два на відповідь. Якщо нічого не відбуватиметься, то працівники готові йти перекривати колію.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.