Тільки 2% українських науковців вважають, що їхня діяльність фінансується у достатній мірі, 55% заявили, що вона частково забезпечена.
 |
| Фото SergeyNivens/Depositphotos |
35% сказали, що їхня діяльність взагалі не фінансується. Такі результати дослідження, проведеного у вересні 2017 року, наводить соціологічна група “Рейтинг”, пише УП. Участь в опитуванні взяли працівники наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова.
 |
| Джерело ratinggroup.ua. Для збільшення натисніть на зображення |
86% опитаних вважають, що науковці повинні займатися популяризацією науки (читати відкриті лекції, видавати статті в ненаукових журналах, давати коментарі для ЗМІ, брати участь у телепрограмах тощо). Лише 5% висловили протилежну думку.
85% серед тих, хто заявив, що мав досвід популяризації науки, стверджують, що робили це на громадських засадах, і лише 6% відповіли, що отримували за таку діяльність винагороду.
55% респондентів відповіли, що науковцю важко донести інформацію про свої винаходи через засоби масової інформації, 26% мають протилежну думку.
 |
| Джерело ratinggroup.ua. Для збільшення натисніть на зображення |
Найкраще з точки зору ефективності у популяризації науки в Україні опитані оцінили вищі навчальні заклади. Майже 90% науковців підтримують ідею створення в Україні центру, який би спеціалізувався на популяризації українських наукових досліджень, надавав технічну допомогу ученим і стартаперам.
 |
| Джерело ratinggroup.ua. Для збільшення натисніть на зображення |
Серед послуг, які хотіли б отримувати наукові працівники – лекції відомих науковців, стартаперів (60%). Курси іноземних мов цікаві для 46% респондентів, круглі столи, майстер-класи, ворк-шопи – 42%.
56% науковців як додаткову можливість своєї наукової роботи хотіли б мати доступ до сучасного обладнання для презентацій, 47% – до робочих місць з комп’ютерами з доступом до інтернету.
57% учасників дослідження заявили, що співпрацюють зі своїми колегами із-за кордону, 37% сказали, що не мали такого досвіду.
 |
| Джерело ratinggroup.ua. Для збільшення натисніть на зображення |
Найбільше тих, хто співпрацює з іноземними науковцями у Києві та Одесі, найменше – у Дніпрі. 54% науковців займаються іншою трудовою діяльність, окрім наукових досліджень, 43% – ні. Водночас, 72% з тих, що мають додаткову роботу поза своєю основною, заявили, що вона пов’язана з основним місцем праці.
 |
| Джерело ratinggroup.ua. Для збільшення натисніть на зображення |
Працівники без наукового ступеня частіше аніж інші заявляли про те, що їхня інша допоміжна діяльність не пов’язана з основною. До того ж, лише 28% учасників опитування розглядають можливість залишити роботу науковця на користь іншої діяльності. 55% заявили, що не думають про зміну виду праці.
 |
| Джерело ratinggroup.ua. Для збільшення натисніть на зображення |
Про зміни роботи більше за інших думають у Львові, серед працівників без наукового ступеня та науковців зі стажем 5-10 років. Основною причиною піти з наукової діяльності науковці назвали незадовільний рівень оплати праці (87%).
57% сказали, що хочуть змінити роботу через недостатній рівень фінансування їхніх наукових розробок, 41% – через розчарування у розвитку української науки.
60% опитаних сказали, що найважливіше, що вони отримують – задоволення від улюбленої справи. Лише 14% зазначили, що отримують наукове визнання.
93% опитаних респондентів заявили, що для них важливо, щоб результати їхньої наукової роботи мали практичне застосування. Лише 4% сказали, що мають протилежну думку. У свою чергу, 47% сказали, що їхні наукові напрацювання отримали практичне застосування.
Дослідження проводилося серед науковців з 35 наукових установ у 5 містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів). Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Терміни проведення: 4-30 вересня 2017 року.
