Люди

Кузьма Скрябін: «Ралі — як стрибок з парашутом»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Одним з найколоритніших учасників «Александров Ралі Карпати», яке минулими вихідними відбулося в Чернівецькій та Івано-Франківській областях, став український співак и шоумен Андрій Кузьменко — Кузьма Скрябін, давній друг «Репортера».

 

Історія його появи в ралійному автомобілі дуже цікава. За кілька тижнів до старту перегонів Кузьму запросили на тестові заїзди Валерія Горбаня, пілота команди «Mentos Ascania Racing». Там планували зняти промо-ролік для ралі. Однак, несподівано для всіх учасників процесу, короткий день зйомок отримав продовження.

— Андрію, як сталося, що ви захопилися ралі аж до того, що захотіли спробувати себе на етапі чемпіонату України?

— Чесно кажучи, коли я увійшов у весь цей «гармидер», думав, нічого особливого не буде. Просто «здам аналізи» в машині, виконаю свій обов’язок, знімемо рекламний кліп для сьогоднішнього концерту і все. Але коли їхав з Валерою Горбанем по трасі під Києвом, то зрозумів, що є щось таке, куди я ще не занурювався. Відчуття було схоже з тим, коли мене 20 чоловіків випихали з літака стрибати з парашутом. І коли я ступив з літака у ту прірву, тільки тоді зрозумів, що таке стрибок з парашутом.

— З бойовим ралійним авто такі самі відчуття?

— Коли сідаєш в авто з гонщиком, чекаєш, що буде страшно. Але якщо пілот професійний, а автомобіль спеціально підготований, то навіть коли летиш 30 метрів з трампліна та приземляєшся на землю, то таке враження, що сидиш на дивані перед телевізором. Людина настільки зливається з механізмом, що стає абсолютно комфортно.

— І немає страху «вилетіти» з траси?

— Звісно, комфорт проходить, коли машина влучає в дерево чи бордюр, ти починаєш інакше на це все дивитися. Але зі мною такого ще не було, тому наразі перебуваю в першій фазі — я досі ентузіаст.

Сьогодні я стартую разом з естонцем Андрусом Лауром. Я побачив, що керування бойовою машиною потребує високого рівня майстерності від пілота. Слава Богу, сидітиму справа, на місці штурмана. Думаю, якби я був за кермом, а він справа, то «аналізи» здавав би він, і значно частіше за мене (сміється). Тому я щасливий мати можливість стартувати с таким професіоналом, як Андрус.

— Ви ставитеся до цього як до шоу чи ви налаштовані серйозно зайнятися ралі?

— Я прагматик і чітко знаю: аби досягти чогось на сцені, треба багато й довго працювати. Так само, щоб досягти такої кваліфікації, яку мають хлопці, з якими я безпосередньо знайомий і їздив, теж потрібна праця і талант. Тому я не претендую на жодні зірки в автоспорті. Поки що купаюся у променях їхньої слави та буду кайфувати від того, як вони керують своїми авто. Сьогодні ми проїдемо міські спецділянки, запишемо трасу. Андрус просив це робити англійською. Наскільки я знаю, найголовніше слово там — easy, тобто «легше». То я, напевне, буду часто його кричати.

— На вашу думку, в чому найбільша складність автоспорту?

— Тут усе складно, це специфічний спорт. Але найголовнішим є перебороти свою навіженість. Якщо людина навіжена, її чекає дерево. Ото найскладніше.

— А що притягує вас знову сісти у крісло бойового авто?

— Це для мене якась зовсім нова тема. Напевно, я вникаю в це, щоб, перш за все, навчитися керувати машиною в екстремальних ситуаціях. А в Україні більшість доріг є екстремальними, крім двох трас: Київ-Ужгород і Київ-Одеса. Решта — жах. Тому навики, які можна отримати у хлопців, це для мене єдине практичне завдання. В чемпіони я не прагну. Але коли за кермом водій має правильну рефлекторну реакцію, коли в екст­ремальній ситуації його руки відчувають автомобіль, це дуже корисно.

До теми

Кузьма проїхався на місці штурмана двома міськими спецділянками у центрі Чернівців. А от єдиний прикарпатський екіпаж на «Александров Ралі Карпати» подолав усі 150 км бойових кілометрів і дістався до фінішу. Пілот Степан Мазур (Івано-Франківськ) і штурман Тарас Стенчук (Кути Косівського району) виступали на орендованому Mitsubishi Lancer Evo IX і з 50 екіпажів зайняли п’яте місце. Прикарпатці поступилися екіпажу Валерія Горбаня та Андрія Ніколаєва майже двома з половиною хвилинами, а від переможців етапу — Олександ­ра Салюка та Євгена Червоненка — відстали на 3 хв. 28,6 с.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.