“Репортер” публікує першу історію кохання у своєму конкурсі Love is…. Розкажіть нам свою реальну чи вигадану історію, збирайте лайки та вигравайте чудові призи. Конкурс приурочений до Дня святого Валентина. Всі умови конкурсу дивіться за цим посиланням.
Майже онлайн
У житті все завжди відбувається вчасно. Тепер я це точно знаю! Із Володимиром ми познайомилися ще в далекому 2008-му. Одна зустріч, кілька повідомлень і звичне життя для кожного з нас. Тоді красивої історії не вийшло, наші дороги розійшлись…
Аж до випадкової зустрічі через шість років. Звичайний похід у супермаркет — не в одну мить, але в один день змінив усе! Пронизливий погляд у вічі, а ввечері — простеньке «Привіт» через соціальні мережі. А далі — безсонні ночі спілкування онлайн. Ось так і розпочалась історія нашого кохання.
Через два тижні ми зустрілись. Довга прогулянка та його перша спроба ковзанярства — ми падали удвох на лід, набивали синці та щиро сміялись. І в ту мить для нас зникло усе навколо — не було ні шуму, ні інших людей, які теж падали, і теж сміялись, не було ковзанів — ми літали від задоволення спілкування. І довга прогулянка під лапатим снігом, гарячий глінтвейн і тепло посмішок один одного…
А восени, при світлі ліхтарів, він опустився на одне коліно і сказав таке заповітне: «Ти вийдеш за мене?». Тоді я вже знала точно, що цього чоловіка чекала упродовж усіх попередніх невдалих історій, адже з ним я сміялась і була щаслива. Він став мені другом, з яким не страшно, та чоловіком, поряд з яким відчуваєш, що ти кохана.
Тепер ми сім’я. І кому дякувати — небесам, новітнім технологіям чи Богу — не знаю. Ми не могли не зустрітися, адже наша зустріч була передбачена задовго до випадкового погляду у людному супермаркеті. Знаю — бо кохаю…
Христина
Голосуйте за цю історію за цими посиланнями: Facebook/ВКонтакте
