Цього тижня «Репортер» не може пройти повз ідеї Прикарпатського університету створити на шляху до вершини гори Попіван хресну дорогу, адже вона викликала справжнє збурення в соцмережах. Оскільки за корабель завжди відповідає капітан, то відзначаємо ректора вишу Ігоря Цепенду. При чому не лише за дивну ідею, а й за здоровий глузд від неї відмовитись.
За словами ректора, ідея хресної дороги в Карпатах не нова, їй багато років. Але про те, що на Чорногорі планують встановити плити зі стаціями, повідомили минулого тижня на сайті обсерваторії «Білий слон». Кам’яні брили у людський зріст із вмонтованими таблицями мали відображати останні моменти життя Ісуса на його шляху до Голгофи. Їх запланували розташувати від підніжжя гори до її вершини. Хресна дорога мала бути екуменічною, тобто об’єднувати християн різних конфесій.
Прикарпатський університет вирішив втілити проєкт саме на Чорногорі, тому що там виш відбудовує обсерваторію. Автор таблиць – скульптор Володимир Кіндрачук, старший викладач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації. Він і завкафедри Богдан Бойчук мали контролювати роботу підрядників. Урочисте відкриття хресної дороги та її освячення представниками всіх християнських конфесій запланували на 14 серпня.
«Ця хресна дорога мала б сприяти взаєморозумінню між християнами, ми планували зробити її для всіх людей, аби їхнє сходження до вершини Чорногори, яка є давнім святилищем, супроводжувалося відпочинком і молитвою біля стацій, роздумами про Христове Воскресіння», – каже Ігор Цепенда.
Нардепа від Прикарпаття Романа Мулика відзначили в рубриці “людина тижня”
Після публікації новини соцмережі обурились, і не просто, як це буває, дурним криком, а з аргументацією. Авторам ідеї закидали спробу знищення природи, а хто хоче помолитися – той може зробити це сам і без релігійних зображень. Люди навіть планували створити колективне звернення до ПНУ: «Не займайте Попіван!». Не промовчали й відомі франківці.
«Краще спорудіть по дорозі на вершину гірський притулок. На відміну від молитовних стовпчиків, він вбереже мандрівників від переохолодження і наглої смерті, – написав Богдан Савлюк, автор проєкту «Теплі іграшки». – Пригадаймо статую Богоматері на Хом’яку і розкидані вітром довкола штучні квіти й пластмасові стакани з-під свічок. Не хотілось, аби й ваші молитовні стації стали осередком пластику на Чорногорі».
«Місяць минув після скандалу на Львівщині, як маємо своє, – висловився начальник відділу туризму ІФ ОДА Віталій Передерко. – Офіційно заявляю, я категорично проти того, щоб паплюжити Карпати отаким невігласним вишиватництвом. Мені дуже соромно, що наша гордість, наш Попіван, може бути знищений недолугими ідеями псевдохристиян. Не руйнуйте природне середовище, де тисячі років була цивілізація – цивілізація наших далеких і близьких предків. Кожній епосі притаманні свої цінності й не нам судити, які покоління були ближчими до Бога».
Після цього 8 червня на сайті ПНУ з’явилося офіційне звернення від університету про те, що проєкт відкладуть, поки серед громадськості не буде розуміння «глибини його мети».
«Дискусії, які виникають у соцмережах, на жаль, досить часто залишають осторонь уваги такі явища, як винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених у Червону книгу, хаотичний туристичний рух з багатоденним перебуванням у горах з відповідними екологічними і пожежонебезпечними наслідками, завезення рослин, які не притаманні карпатському біорізноманіттю тощо, – йшлося у заяві. – Саме це сьогодні є головною загрозою екосистемам Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій і обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно у всіх куточках українських Карпат, включаючи Чорногору».
Але наразі, за словами Ігоря Цепенди, університет повністю відмовився від ідеї створення хресної дороги на Попіван. Замість того вирішили сконцентруватися на науковій та інформаційно-просвітницькій роботі.
Музиканти Скрипка, Фоменко та Попадюк стали “Людьми тижня” у “Репортері”
«Думка громадськості є важливою, тому що вона дає нам можливість прийти до нових ідей. Питання сакрального будівництва в Карпатах – це лише одна складова, – каже Цепенда. – Нас цікавлять серйозні дослідження, пов’язані з науковим центром обсерваторії. Потрібно створити центр екологічного моніторингу, щоб працювати з біорізноманіттям, буде нове метеорологічне обладнання, поступово ми його сформуємо як науковий осередок».
Тож, треба віддати належне – виглядає, що цього разу до думки громади таки дослухалися. Може, тому що в Карпатах усім і так до Бога ближче?
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.