В Івано-Франківську 52-річний Ігор Нагорняк, попри інвалідність першої групи, створює маскувальні сітки для снайперів.
Кожного разу пан Ігор скручує заготовки для маскувальних халатів різних кольорів, залежно від сезону, повідомили на сайті міського голови.
Чотири штучки беру, тепер треба кольорову. Взяв і кручу. Цей шнурочок вони зв’язують там на сітку, яка для кікімори. Я їм складаю-складаю такі мотки, а потім зв’язую, – демонструє процес створення кікімор мешканець Івано-Франківська Ігор Нагорняк.
Зараз дівчата, котрі плетуть кікімори, замовили весняний варіант, у поєднанні з зеленими нитками. Робота не складна, каже чоловік, однак займає багато часу. За день, приблизно рахує, може заготувати до сотні таких ниточок. А на один маскувальний халат для снайпера необхідно понад 15 тисяч скрутків. І так уже два роки.
Не маючи фізичної можливості воювати на фронті, Ігор Нагорняк вирішив допомагати в тилу – плести сітки.
У мене два хлопці на війні. Пішли з першого дня. Старший то з 14-го року, полон перебув. Я не міг дивитися, хоч чим-небудь треба допомагати. Бачу, що треба допомога люба. Зовсім не тяжко, бо я тільки думаю, що хлопцям там набагато важче. Я не знаю, може, комусь так не є, але коли рідні на фронті, то про якусь тяжкість навіть не можеш собі думати. Тут сидиш в теплі, на голову нічого не падає і не стріляє, – розповідає мешканець Івано-Франківська Ігор Нагорняк.
Дякує і дуже пишається батьком молодший син пана Ігоря – Павло Нагорняк. Військовий 78 окремого батальйону 102 бригади розповідає, ще від 2014-го тато завжди допомагав війську. Консервація, смаколики та багато м’яса заготовлювали та відправляли хлопцям на передову. Кожний день без вихідних, каже захисник, його тато працює на перемогу.
Батько мій з 2014-го починав допомагати, оскільки мій старший брат теж воював, був у складі батальйону «Донбас», – каже Павло Нагорняк. – І на такі великі свята як Великдень чи Різдво ми замовляли м’ясо, їхали коптили його чи там кров’янку, вареники ліпили, це все заливали смальцем і у відрах передавали братові і його побратимам. Ну а вже з повномасштабки батько почав займатись крутінням ниток для кікімор. І впринципі кожного дня, коли приходжу, батько сидить і крутить ці нитки.
Прийшов у гості, щоби особисто привітати та подякувати волонтеру міський голова Руслан Марцінків. Розповідає, історія про пана Ігоря – людини з інвалідністю, яка ні на день не припиняла допомагати війську, неабияк вразила.
