Франківець Роман Луцький потрапив у топ-10 українських акторів-красенів

Це мій другий особистий список улюблених акторів українського кіно, того справжнього, яке склалося останніми роками, пише блогерка Татуся Бо.

Якось років зо п’ять тому ми з друзями говорили про українське кіно і журилися, бо немає в ньому ні Тіля Швайгера, ні Бреда Пітта, ні навіть завалящого Тома Круза. А зараз я дивлюся на чоловіків у новому українському кіно – і очі розбігаються. Та який там Тіль Швайгер?! Ось же ж Роман Луцький є. А коли дивишся на В’ячеслава Довженка, то й про Пітта не згадуєш. Ех, дівчата, є на кого зараз подивитися в українському кіно, та так подивитися, що аж серце співає. Отже, це абсолютно суб’єктивний список моїх персональних вподобань. Це актори, які змушують моє серце битися інакше, мої улюбленці.

І цей список знову ж таки не повний, у них не ввійшло багато надзвичайно талановитих, ви можете їх самі додавати тут в коментарях!

Станіслав Боклан

Це актор поза часом і виміром. Це актор, який вміє говорити очима, і, буває, збільшуєш зображення, щоб роздивитися, що там в тих очах, що він ще скаже, окрім слів по ролі. І навіть у незрячих очах його героя у фільмі «Поводир» усі істини світу. О, так, нестерпно болючий фільм «Поводир» змушує мене тепер вдивлятися в кожну його роль, у кожен фільм із ним і знаходити там щось особливе для себе. У 2017 році вийшов фільм «Межа», там Станіслав Володимирович зіграв українського мафіозі, й дуже добре зіграв.

В’ячеслав Довженко

Коли записували з ним «КіноКурилку», то я хвилювалася найбільше. Адже він той самий Серпень із «Кіборгів».

Це, без сумніву, герой у новому українському кіно. І тішить те, що він не застряє в одному амплуа – він різний, дещо безпорадний, наївний і якийсь безглуздий у «Свінгерах», але справжній. Навіть там, де він грає якихось покидьків у серіалах, віриш і ненавидиш його з такою ж силою, як віриш і любиш у «Кіборгах». І коли оголошували номінантів «Золотої Дзиґи» за найкращу головну роль, я була переконана: це буде Довженко.

Роман Луцький

Саме після нього в ролі Олешка у фільмі «Сторожова застава» я зрозуміла, що не треба в українському кіно шукати Бреда Пітта чи Тіля Швайгера. Та й навіщо вони, якщо ось він є – красивий, сексуальний, романтичний і неймовірний Роман Луцький. Хоча, здавалося б, «Сторожова застава» – дитячий фільм, звідки там та сексуальність?! Але Роман надихнув на роздуми про те, що варто таки було б зняти і дорослу лінію Олешка. З нетерпінням чекаю на фільм «Секс і нічого особистого» – там Роман Луцький має бути саме в дорослому амплуа… дуже дорослому.

Максим Самчик

Поки весь світ фанатіє за юним Тімоті Шаламе, я опитувала київських підлітків, показуючи їм фото Максима Самчика. І ви знаєте, він переміг в усіх таких показах. Підлітки підкочували очі й сором’язливо казали: «Оооо, який красунчик». Здається, це той самий актор, постери з яким вішатимуть ваші дочки у своїх кімнатах. У фільмі «Коли падають дерева» Самчик грає Шрама, такого героя, за якого ми в юності ладні були йти проти всього на світі. Він закохує і зачаровує з першого погляду.

У фільмі «Фокстер і Макс» Самчик зіграв головного злодія. Обидва фільми з актором виходять восени. Тож не пропустіть прем’єри і нового героя в них.

Яків Ткаченко

Це той страшний і мовчазний Славік із фільму «Припутні». Той, що виглядав свою «Мадонну» на сільській зупинці, той, що розвалив Юркові автомобіль і Юрка розвалив заодно. Саме до його героя найбільше приколупувалися критики, і саме за нього я найбільше кричала, що він справжній. Адже в селі, куди я так часто приїжджаю, просто в сусідньому дворі живе саме отакий-от «Славік» з точно такою ж історією. І Яків, здається, не зіграв того Славіка, а прожив усього від початку і до кінця. І він, без сумніву, став моїм особистим відкриттям у кіно цього року.

Яків затверджений на одну з ролей фільму Гаретт Джонсон про валійського журналіста, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, побачив тут справжню Україну та голодомор і переказав цю історію світові. Я чекатиму на цей фільм заради сюжету і заради ролі Якова Ткаченка в цьому кіно.

Дмитро Рибалевський

Я люблю його насамперед як актора театру, але сюди, до цього кіносписку, він потрапив за свою принциповість. Адже Дмитро відмовлявся грати всіляких ментів, бандюків і бовдурів ще до того, як це стало мейнстримом. У 2019 році на великі екрани має вийти фільм Михайла Іллєнка «Толока», в ньому Дмитро зіграв головну роль – Василя. І я бачила фото того Василя. Ех, там такий Василь… Знаєте, під такими Василями земля горить. І я чомусь переконана, що Дмитро в цій ролі буде таким же чесним, як і в житті.

Андрій Ісаєнко

Кінолюби Андрія Ісаєнка зазвичай впізнають за серіальними ролями, але побачивши його Суботу в «Кіборгах», вже не можна відвести очей. Так, це герой Андрія Ісаєнка «Субота» прийняв війну як роботу, яку треба робити чесно і якісно, так, це він постійно сварився з дружиною, і так, це він був неповторним в епізоді, де навколо війна, а в кішки Таньки пологи. Тож першим ділом після перегляду «Кіборгів» я пішла гуглити, хто ж такий той «Субота». Цього року Андрій знімається у фільмі «Захар Беркут» у прекрасній компанії українських і голлівудських зірок.

Олег Стефанов (Олег Стефан)

Він вражаюче зіграв воїна УПА Ворона у фільмі «Червоний», і хоч сам фільм у мене викликав багато питань до його творців, але то не стосується акторської роботи Олега Стефанова, його герой здався мені правильним і чесним. Цього року йдуть зйомки фільму-передісторії «Червоного», тобто історія Данила Червоного до того, як він потрапив до табору. А ще я дуже рада, що ми побачимо його теж у фільмі «Захар Беркут». Здається, там на знімальному майданчику Ахтем Сеітаблаєв зібрав усіх зірок українського кіно – і тих, що вже на слуху в глядача, і тих, хто ще невідомий.

Олег Волощенко

Олег – це той красень-богатир Ілько Муромець із фільму «Сторожова застава». Сила і краса. Вони там всі троє богатирів, без сумніву, красунчики, але Олег вартий окремого слова. Я б хотіла його бачити в кожному кіносезоні в ролі нового українського супергероя, народженого з історії, – могутнього, сильного, доброго і красивого. Здається, його кінокар’єра почалася саме із «Сторожової застави», принаймні про його ролі в кінофільмах попередніх років я не знайшла. Але Олег таки припав до душі і глядачам, і режисерам. Вже в 2018 році вийдуть фільми з Олегом Волощенком – «Позивний Бандерас» та ізраїльський хоррор The Golem. Також Олег знімався у фільмі «Тарас. Повернення». Ймовірно, його покажуть масовому глядачеві вже скоро, але коли саме – поки невідомо. Пізніше Олега зможемо побачити у фільмі «Захар Беркут», так-так, у тому самому, де знімається колишній «термінатор», де режисер Ахтем Сеітаблаєв і де зібрані, здається, всі мої улюблені актори.

Ахтем Сеітаблаєв

Так, я не помилилася, Ахтем Сеітаблаєв у акторському списку. Адже, окрім того, що він хороший режисер, він ще й актор, дуже хороший актор. Він своїми фільмами «Хайтарма» та «Чужа молитва» (в яких він був і режисером, і одним з акторів) відкриває історію кримсько-татарського народу, про який ми так мало знаємо. Та навіть серіали хочеться дивитися заради його героїв. Зараз Ахтем не актор, після режисерської роботи над фільмом «Кіборги» він взявся за велику роботу «Захар Беркут». І я все ж тихо сподіваюся, що побачу його там хоча б у маленькій епізодичній ролі. Бо він цікавий, бо він хороший, бо він справжній.

Автор:Татуся Бо