Напередодні Старого Нового року франківський Карітас організував для переселенців зі сходу України тематичний захід «Українські традиції в часі різдвяних свят» – з метою єднання традицій заходу і сходу України та передачі звичаїв нашого регіону.
Мами з дітками та бабці з онуками готували традиційні українські вареники з картоплею, капустою, оселедцем, халвою та з маком. Попри те, що колядки – незвична традиція для жителів сходу, усі разом під керівництвом отця Миколи Мазурика вивчили кілька найпоширеніших колядок, як от “Добрий вечір тобі, пане господарю”, “Нова радість стала”. А потім лунав спів.
Коли всі разом ліпили вареники, діти віншували, а дорослі ділилися своїми переживаннями, як важко святкувати далеко від рідної домівки.
Для багатьох дітей досвід ліплення вареників був першим у житті. Маленька Даринка мучиться з розкатуванням тіста, але тачалки не покидає.
“Я тепер вже зможу сама вареники зробити, але лиш би самій тісто не розкатувати”, – каже дитина..
“…Особливо любимо вареники з картоплею, але онука досі не пробувала їх ліпити”, – підказує її бабуся .
Ґаздині з Донбасу розповіли, що святкування Різдва на Сході практично нічим не відрізняється від того, як це свято відзначають на Західній Україні.
“Це дуже велике свято. У нас також є 12 страв, але те, що для нас нове, – це колядки. У нас, на жаль, не колядують і немає таких гарних вертепів. 13-го січня діти щедрують, розказують віршики, а 14-го ходять засівати. Але так, щоб пісні співати, – такого немає”, – розповіла Олена з Харцизька, яка цього дня ліпила вареники з сином Сергієм, який дуже швидко оволодів навиком ліплення вареників.
А от Ірина з Луганська каже, що у них все ж таки колядують, але, як правило, вихідці з Західної України:
“У нас є Марківський район, так там усі українською мовою розмовляють. Який паспорт не візьми – місце народження Львів, Івано-Франківськ чи Хмельницьк. Людей ще за часів СРСР туди переселили, то вони залишились і далі говорять українською і колядують на Різдво”.
Comments are closed.