Велодрон «від кумів» – так назвали свій винахід двоє волонтерів із селища Брошнів Осада на Прикарпатті. Прилад керується дистанційно, оснащений відеокамерою. Фронтовим бездоріжжям може рухатися зі швидкістю до 20 кілометрів за годину та перевозити до 200 кілограмів вантажу.
Ідея приладу виникла у військових, щоби менше тягати на собі вантажі, йдеться у сюжеті ТСН, пише Репортер.
Дивна конструкція хвацько їздить селищем і вибирається з кучугурів під дистанційним керуванням винахідників. Вони називають його велодроном, або наземним безпілотником. Їхній прилад, кажуть, може тягти на собі вантажі до 200 кг, що дуже потрібно військовим.
В мене дуже багато хлопців воюють, і от що вони розказують: щось би придумати таке, аби ми не несли в руках боєкомплект, воду, їжу, – каже Роман Боринець.
Читайте також: «Котики України»: Як у Франківську дитячі емоції перешивають у донати військовим
Фронтовим бездоріжжям він розвиває швидкість до 20 км на годину, а начинений вибухівкою – перетворюється на дрон-камікадзе.
Він розрахований на болото, на повністю польову дорогу. Начинити вибухівкою, вперед, кнопочкою бах – і все. Сюди можна начинити 200 кг вибухівки, – додає Володимир Муссур.
Друзі дитинства і куми у дорослому житті, відколи почалася велика війна, почали волонтерити разом. Рятувальник Роман добряче знається на автосправі, тож ремонтує транспорт ЗСУ. А от весільний оператор Володимир взявся за електроніку для військових. Почав з того, що самотужки змайстрував автомобільний прилад нічного бачення – у рази дешевший за промисловий тепловізор. Відіслав на фронт вже понад 2000 таких приладів, і бійці задоволені.
Коли ж військові попросили винайти велодрон – односельці з Володимира лише підсміювалися, підтримав кум.
Читайте: Брати Станіслава. Близнюки Сергій та Володимир Гупали всюди разом – і на війні (ФОТО, ВІДЕО)
Нас було 6 людей, троє кажуть: та що, фігня, дурницю говорите. Кажу: кум, ти зі мною? Кум каже: з тобою. І ми двоє стали – і з нуля, крок за кроком, – розповідають чоловіки.
2 місяці – пілотний винахід готовий. Цей, перший екземпляр, геть з підручних деталей: колеса від гірського мотобайка, акумулятори з електровелосипедів, а рульова – колишній привід від гаражних воріт.
Цей штатив в мирний час я використовував на весіллях для відеосвітла. Зараз використовую його для антени. Дрон має свою камеру, щоб ми бачили, куди він їде, як він їде, – показує деталь Володимир.
З дня на день перший велодрон відправиться на фронт на випробування. Винахідники чекатимуть на відгуки військових, аби вдосконалити прилад. Поки ж взялися збирати запчастини вже на наступний екземпляр, яким можна було б ще й евакуйовувати поранених.
Comments are closed.