2/3 усіх хвороб в Україні є наслідком неправильного харчування – МОЗ

Діабет, рак, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби органів дихання, спричинені неправильним харчуванням, зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей українських громадян.

Хвороби, спричинені неправильним харчуванням, зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей українських громадян. Фото pressmaster/Depositphotos

Нераціональне харчування суттєво впливає на тривалість життя людини та призводить до виникнення та розвитку неінфекційних захворювань, повідомляє МОЗ.

За даними ВООЗ, здоров’я людини на 70% залежить від того, що вона їсть.

“В основі щоденного раціону кожного українця повинні бути овочі та фрукти (5 порцій на день), далі продукти тваринного походження, зернові і бобові, правильні жири (наприклад, горіхи) і, нарешті, прості вуглеводи”, – розповідає гастроентеролог Наталія Харченко.

За словами експертки, особливої уваги потребують діти.

Відповідно до рекомендацій МОЗ, денний раціон овочів і фруктів для них повинен включати 500-800 грамів.

Проте, згідно з опитуванням, проведеним під час міжнародного проекту “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”, фіксуються суттєве погіршення харчових звичок дітей.

Загальна частка учнів, які повністю відмовляються від сніданку у будні, протягом навчання у школі збільшилася майже втричі – з 5,9% у 10-річних до 17,2% у 17-річних.

Третя частина опитаних зазначила, що овочі та фрукти вживають максимум до 4 разів на тиждень, це за умови, що в раціоні повинно бути приблизно 5 прийомів таких продуктів щодня.

Вони рідше їдять у родинному колі і частіше відвідують фаст-фуди, що свідчитьпро те, що така проблема є не лише медичною, але й соціальною, оскільки напрямку пов’язана з сімейними традиціями.

“З кожним роком у раціоні харчування школярів суттєво падає відсоток поживно цінних продуктів, таких як фрукти, овочі, молочна та кисломолочна продукція, натомість зростає споживання вуглеводів, особливо швидких. Це призводить до виникнення нової загрози для здоров’я суспільства – ожиріння та діабету”, – коментує Олег Швець, експерт за напрямком “дієтологія” МОЗ.

Крім того, за даними МОЗ України, лише 1% фінансування спрямовано безпосередньо на профілактику захворювань, решта 99% коштів та уваги – на лікування громадян.

“Роль відбудови системи профілактики та попередження хвороб, і таким чином, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування є єдиним стратегічно вірним рішенням, як для політики держави, так і для кожного її жителя”, – розповіла начальниця управління громадського здоров’я МОЗ Наталія Півень.