Вже чотири роки у селі Ценява на Коломийщині працює оздоровчий центр «Тепло крилатої душі». Його заснувала мама загиблого пілота, Героя України Степана Тарабалки – пані Наталія.
Тут допомагають військовим, ветеранам, їхнім родинам та сім’ям загиблих захисників. Це психологічна та фізична реабілітація, масажі, групові заняття, майстер-класи. У центрі вони можуть пожити кілька днів чи кілька місяців, якщо є така потреба.
За ці роки через «Тепло крилатої душі» пройшли понад 1500 людей з усієї України. Для своїх гостей центр працює безкоштовно – за рахунок грантів, підтримки громад і системної допомоги бізнесу. Одним із постійних партнерів закладу стала компанія blago, яка взяла на себе ремонт масажних кабінетів, щомісячне фінансування та регулярні майстер-класи як арттерапію.

І просто бути в колі людей
До оздоровчого центру «Репортер» потрапив саме в розпал одного з таких майстер-класів: групового заняття з об’ємного малюнка. У просторій кімнаті під затишну фонову музику за довгим столом зосереджено працюють батьки загиблих військових і ветерани. Дехто зізнається, що востаннє тримав пензлика ще у школі.

Ветеран Олександр Булава каже, у цьому центрі він уже десь пів року відновлюється після важкого поранення. Йому тут дуже подобається. Тепер навіть здатен всидіти до кінця заняття. Адже раніше так боліло, що не міг.
Олександр родом із Павлограда, що на Дніпровщині. Про центр «Тепло крилатої душі» йому розповіли волонтери. Нині з посмішкою говорить, що саме тут готується повернутися до цивільного життя.
До повномасштабного вторгнення Олександр Булава працював у будівництві. У 2023-му приєднався до 95 окремої десантно-штурмової бригади, а 6 листопада того ж року отримав поранення. Ворожа куля пройшла через плече і зупинилась у хребті.

Кулю дістали, мене витягли з тяжкого стану, а далі – реабілітації, – розповідає Олександр. – У центрі фантастично! Я тут музикую. Влітку робив вечірки, бо я діджеїнгом займаюсь. Зараз плавання, а потім почнуться змагання. «Фізуху» мені дуже підтягнули. Той стан, коли я сюди приїхав, і зараз – то велика різниця.
За його словами, спершу до творчих майстер-класів ветеран ставився скептично. Але згодом втягнувся.
Мені подобається, бо сидиш собі весь в роботі, – розказує Олександр Булава. – Мистецтво справді надихає. На початках, звісно, було таке, мовляв: «Які картини? Ви про що?». Але пішло. Подобається й просто бути в колі людей.
Допомагає винести назовні
Для психологині центру Анжеліки Барашовець такі майстер-класи – одна з важливих складових реабілітації. Вона працює тут понад три роки. Пояснює, що арттерапія дає можливість винести назовні те, що людині складно сказати словами. Це може бути малювання, робота з глиною, створення свічок, розпис чи інша ручна робота.

Дуже багато чого зафіксувалося в тілі, в душі військових і ветеранів. Воно законсервувалося і сидить там деколи роками, а деколи й усе життя, – говорить Анжеліка Барашовець. – І саме якісь такі малюнки, мазки малі чи великі, дають перший вихід емоціям і болю назовні.
Також, каже психологиня, важливо не лише те, що саме створює людина, а й те, що відбувається навколо. Групові заняття дозволяють побачити інших, поспостерігати за ними, відчути себе не самотнім і навіть спробувати те, на що раніше не наважувався.
Це подобається людям. Вони не просто відкриваються, а й хочуть це робити потім, – розповідає Анжеліка Барашовець. – У нас відвідувачі з усієї України і не в кожного є можливість продовжувати десь у своєму селі, де такого нема. Але вони принаймні познайомляться з цим.
Намалювати те, чого ніколи не робив
Один із відвідувачів центру — Василь Василишин з Калущини. Чоловік вперше приїхав на заїзди для батьків загиблих військових. Розповідає, що після кількох днів перебування відчув зміни у своєму стані.
Його син Мирослав Василишин, позивний «Ельф», був бойовим медиком 40 окремої бригади морської піхоти. Загинув 13 травня 2025 року на Херсонщині.
У центрі Василь спробував малювати. До цього ніколи цього не робив. Намалював сердечко на зеленому тлі. Каже, для нього це стало можливістю на певний час відволіктися від повсякдення, згадати дитинство, шкільні роки – просто зайняти руки.

Це є дійсно свого роду терапія, – говорить чоловік. – Сьогодні вже п’ятий день, що я тут. І зараз я повна протилежність тієї людини, котра приїхала сюди в перший день – це сильно відчутно і в організмі, і в душі.

Надійний партнер – це стабільність
До оздоровчого центру «Тепло крилатої душі» творчі заняття blago привозить регулярно. Тематику занять заздалегідь узгоджують із психологинею. Щоразу це інші майстер-класи: розписують фігурки, працюють із глиною, роблять свічки та різдвяні прикраси. Деякі роботи люди забирають додому, а інші залишаються в центрі. Частину цих виробів продають на благодійних ярмарках у Канаді, США, Великій Британії, аби зібрати кошти на потреби центру.
У 2024 році blago підписало з центром меморандум. Відтоді представники компанії не лише приїжджають до центру з майстер-класами, але й допомагають з ремонтом. За словами засновниці центру Наталії Тарабалки, завдяки підтримці компанії вдалося реконструювати дві кімнати фізіотерапії. Там зробили ремонт, опалення, поклали плитку, загалом облаштували приміщення за всіма правилами.

Окрім того, підтримка відбувається й у форматі щомісячної фінансової допомоги. Ці кошти центр використовує відповідно до актуальних потреб, зокрема, для поступового оновлення обладнання та інвентарю. Така системність має велике значення.
Нам це дуже важливо, бо це стабільність, – зауважує Наталія Тарабалка.
За її словами, коли команда розуміє, що має таку підтримку, легше планувати наступні кроки та розвивати простір.
На кілька днів або на довше
«Тепло крилатої душі» працює вже чотири роки, а близько двох років приймає людей у стаціонарному форматі. Тут є можливість проживання та харчування. Зазвичай програма розрахована на тиждень, але за потреби люди можуть залишатися і довше.
Тижневі заїзди дуже насичені. Кожен день розписаний, починається з фізичної активності та сніданку, а далі – психологічна робота, фізіотерапія, масаж, реабілітаційні процедури, творчі заняття, групи взаємодопомоги. Є дні, коли учасники безкоштовно відвідують SPA, кіно, музеї та екскурсії.
Масажистка Марта Балабаник працює в центрі від самого початку заснування. Розповідає, що за цей час невеликий кабінет розширився, поповнився різними апаратами, які допомагають у роботі: пресотерапія, міостимуляція, електростимуляція, ударно-хвильова терапія тощо.

За ці роки через наші руки пройшло дуже багато людей, – розповідає Марта Балабаник. – Найбільш затребуваний – лікувальний масаж. У нас він часто трохи екстремальний, бо багато хлопців приїжджають лише на 5-7 днів. Тож за цей час мусиш вкластися для того, аби його і розслабити, і відновити.
Для засновниці центру Наталії Тарабалки важливо, щоб «Тепло крилатої душі» залишалося місцем, куди людина може приїхати не лише на процедури. У майбутньому вона хоче зробити територію ще більш доступною. Створити інклюзивну спортивну зону та загалом – облаштувати територію, комфортну для людей із різними потребами.

Планів дуже багато і я завжди кажу, що хочеться створити кусочок раю для ветеранів і всіх наших відвідувачів, – говорить пані Наталія. – Аби кожен відчув ту атмосферу, яка є домашньою. Тепло, затишок. І хочеться, щоб комфортно було не тільки всередині, але й на вулиці. Аби хлопці на кріслах колісних могли пересуватися без труднощів. Бо коли вони пересуваються без перешкод, то додатково відчувають і турботу, повагу.
На правах реклами









