170-річчя свого великого патрона Івана Франка обласний центр Прикарпаття відзначив фестивалем «Frankofest-170», уже другим за рахунком. У програмі було майже 50 культурницьких і наукових заходів, пов’язаних з Каменярем.
Упродовж шести днів — з 25 по 30 серпня — відбувалися наукові конференції, літературні читання, театральні постановки, покази фільмів, перформанси, виставки тощо. Основними локаціями були площа біля пам’ятника Франку та Палац Потоцьких.
Фестиваль у Франківську фактично став універсальним культурним проєктом. Він поєднав академічні дослідження, мистецькі експерименти та популярні формати, показав постать Івана Франка не лише як класика літератури, а й як символ сучасної української ідентичности.
Шестиденна тривалість фесту була цілком виправдана.
Адже геніальний український письменник, критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч Іван Франко залишив величезний творчий спадок – різними мовами загальним обсягом у понад 100 томів.
Прелюдією фестивалю стало відкриття в Івано-Франківську в день ювілею пам’ятної таблиці, присвяченої Іванові Франку та Ользі Хоружинській. Адже минуло 140 років, як вони створили сім’ю.
В річницю Івана Франка ми вирішили саме таким чином вшанувати пам’ять про них, щоб франківці пам’ятали цю родину і пишалися, що місто має назву від Івана Франка, — зазначив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
У відкритті пам’ятної таблиці взяла участь і знана культурна діячка Олеся Франко — одна з нащадків роду Івана Франка.
У дні Франкового ювілею міський голова Руслан Марцінків і народна депутатка України Оксана Савчук вручили нагороди переможцям міської премії імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики:
- Мирославу Аронцю — за поетичну збірку «Цілунки птахів»,\
- Мирославу Кошику — за науково-популярне видання «100 українців, яких варто знати»,
- Ользі Бабенко та Любомиру Ботюку з обласного телебачення «Галичина» — за документальний фільм «Непокірний Панас».
Тоді ж вручено відзнаки «Почесний Громадянин міста Івано-Франківська» художникові Валерію Дувіраку та родині співака і композитора Степана Гіги (посмертно).
Фестиваль «Frankofest-170» відкрився перформансом «Лупайте сю скалу — читайте Франка». Це була інсталяція із 170 блоків за кількістю років від дня народження українського Каменяра. На кожному з них помістили цитати з 170-ти творів письменника.
Наукову складову фестивалю забезпечили науковці кафедри української літератури Карпатського національного університету ім. В. Стефаника, які організовували всеукраїнську наукову конференцію «Дух, що тіло рве до бою»: потенціал творчої думки Івана Франка та Василя Стефаника», а також тематичні панелі «Іван Франко в українському культурно-історичному просторі: вчора, сьогодні, завтра» та «Іван Франко — Василь Стефаник: духовна естафета поколінь».
Загалом на фестивалі провели шість дискусійних панелей.
В рамках фестивалю відбулися й відкриття навчально-наукового центру франкознавства КНУВС «Стежками Франка» і презентація комп’ютерної гри «Стежками Франка», яка є цифровим способом пізнання постаті геніяльного письменника.
Традиційно відбулися й «Франкові читання» біля памʼятника Іванові Франку. Вірші читали відомі франківці, а також спеціальні гості — учасники колумбійського музичного гурту «Los Yankovers», в яких українськомовний репертуар. Вони і заспівали біля пам’ятника та на закритті «Frankofest-170» виступили з концертом.
А в передостанній день фестивалю громадський діяч і військовослужбовець Віталій Перевізник організував у Палаці Потоцьких і літературний марафон «Від світанку — читаємо «Перехресні стежки». Це було майже 13-годинне перше читання в форматі нон-стоп повісти Івана Франка «Перехресні стежки» з участю відомих франківців.
Франко також прозвучав польською мовою під час спеціального читання за участи польського актора з Кракова Лукаша Райського.
Досить широко на «Frankofest-170» була представлена і драматургія. До Франківська завітав народний артист України Богдан Бенюк із театром на Подолі і показав в обласній філармонії виставу «Сойчине крило». Івано-Франківський театр драми і комедії виступив із прем’єрою екзистенційної драми «До безтями» за мотивами п’єси Івана Франка «Чи вдуріла».
Театр-студія «Жива історія» — з постановкою «Франків Станіславів», доповненою живим музичним супроводом і хоровим виконанням від палацової родини, та історію на дві дії «Франко. Параграф», а молоді актори коледжу Короля Данила — виставу «Абу-Касимові капці» за мотивами однойменного твору Івана Франка.
Особливого настрою містові також додали «Живі скульптури» від театру MIM-ІФ. Популярний персонаж Лис Микита із твору Івана Франка ожив просто посеред міста в стилі орігамі.
Музична програма була досить різноманітною.
Відбувся концерт академічної музики «Франко: поезія і музика», на якому прозвучали музичні твори на слова великого ювіляра.
Крім вже згадуваних колумбійських співаків із «Los Yankovers», із концертом української ретро-музики виступили львів’яни Зіновій Карач і фолк-джаз-бенд «Fiji» та інструментальний гурт «Zapal».
Образотворчою цікавинкою на «Frankofest-170» стала презентація невідомого, цього року реставрованого портрета Івана Франка з колекції Івано-Франківського краєзнавчого музею. Його намалював в 1922 році наразі невідомий для сучасників художник Іван Омельянович. Мистецтвознавці намагаються його ідентифікувати.
Для поціновувачів кіно представили екранізацію творів Франка — «Для домашнього вогнища» режисера Б. Савченка та «Захар Беркут» режисера Л. Осики, а також лекцію «Як Іван Франко вигадав кіно».
Відбулися художні виставки «Лис Микита» художника Василя Семенюка, «Особистості» художниці Марічки Рубан, «Франко-Іван-Франко» автора Олексія Борисова та «Пейзажі» Ігоря Панчишина, перформанс «Франко йде в люди» зі скульптурами Дмитра та Богдана Пилипонюків.
Гастрономічна програма фестивалю була присвячена галицькій кухні. До дискусії «Галицька кухня: історія в сучасній інтерпретації» шеф-кухарі додали страви просто неба за пожертви для коломийської 10 гірсько-штурмової бригади ЗСУ.
Крім названих, на фестивалі «Frankofest-170» відбулися десятки інших дійств.
Мирослав Стефанців
На правах реклами
