29 серпня, в Івано-Франківську, у палаці Потоцьких, відбулась дискусійна панель: «Гуцульщина як простір творчого натхнення: від Франка до сучасних митців».
Подія відбулася у межах FRANKOFEST 170, пише Репортер.
Гуцульщина стала центральною темою дискусії. Учасники обговорювали, що робить цей регіон настільки особливим середовищем для творчості. Ділились думками про те, чому про нього варто дізнаватись.
До обговорення долучились Уляна Маляр – журналістка, письменниця, отець Іван Рибарук – священник, протоієрей, письменник та суспільний діяч, Ярема Стецик – сучасний митець, музикант, Олександр Бондаренко – історик та автор туристично-етнографічного проєкту «Капітан Дземброня». Модерувала подію Ірина Стасюк – історикиня, керівниця ГО «Відкритий код».
Розмовляли не про традиційний образ Карпат, а передусім про культурний простір, у якому поєдналися природа, історична пам’ять, традиції, люди та світогляд. Спікери розповідали історії про Гуцульщину та згадували особисті ситуації з тих країв.
Приїжджайте [на Гуцульщину] , але не надовго. Для мене Буковець [ високогірне село в Івано-Франківській області] – це оаза, дуже недоторкане місце. Я буду говорити щиро: я бачу, що воно забудовується, і мені стає трохи сумно. Тому, як у нас кажуть, приїхайте [приїжджайте] ненадовго, – розповідає Уляна Маляр.
Одним із важливих питань розмови був Іван Франко та те, що поєднує поета з Гуцульщиною. Його творчість стала одним із прикладів того, як локальний культурний матеріал може отримувати значно ширше звучання й виходити за межі конкретного регіону. Більшість спікерів ділились своєю історією знайомства із творчістю поета. Описували його як етнографа, фольклориста, фемініста.
Учасники також звернули увагу на сучасне мистецьке бачення гуцульської спадщини. Традиційна культура змінюється, її елементи можуть трансформуватися: поєднуватись із сучасним мистецтвом, музикою, літературою та іншими формами творчості.
Мало хто читає книжки, тому пояснити хто такий Франко – важко. Як я для себе це мислю, усі ці добродії, про яких говорили: Станіслав Вінценз, Ломацький, Франко – вони б були зараз тревел – блогерами. Вони б мали ютуб-канал чи хтось, можливо, тікток. І розказували б це все тими формами, якими можна достукатись до людей. Вони були б дуже сучасними, – каже Олександр Бондаренко.
Дискусія стала однією з подій FRANKOFEST 170, який заснували до 170-річчя Івана Франка задля розповіді про його культурну спадщину через різні напрями та формати.
Гуцульщина в цьому контексті є особливо важливою, адже її культурний образ значною мірою сформувався саме завдяки митцям і дослідникам, зокрема й Іван Франко глибоко досліджував цю тему.
Наприкінці розмови всі разом куштували грушевого пирога, який, за спогадами дітей, любив Іван Франко.
Читайте також: В Івано-Франківському театрі ляльок покажуть містичну виставу «Єнчий світ»
Авторка: Ілона Кукурудз
