Газета Культура Фото

Встигати за читачем. Чи можуть франківські бібліотеки вижити сьогодні (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Молодь уже давно майже не навідується у бібліотеки. Книги можна знайти в інтернеті, завантажити на гаджети, дехто взагалі обходиться без читання. Але бібліотеки працюють і кожна бореться за читача по-своєму. Як їм вижити нині?

Книги, клуби, майстер-класи

Фонд Івано-Франківської бібліотеки для юнацтва – близько 90 тисяч примірників, також регулярно приходять понад 100 назв періодичних видань. Фінансування – з обласного бюджету, заклад підпорядкований управлінню культури, національності та релігії ОДА. У бібліотеці кажуть, що залучають читачів як можуть: співпрацюють із навчальними закладами, проводять конкурси, є клуби різних напрямків.

«Кожен із працівників веде клуб, який йому до душі, – каже директорка бібліотеки Світлана Шаган. – У нас є клуб «Вервиця» релігійного спрямування, юридичний клуб «Де-юре», клуб молодої сім’ї «Щаслива сім’я». Також співпрацюємо із дітьми з інвалідністю – минулого тижня проводили майстер-класи з дітьми із синдромом Дауна».

Пріоритетні читачі бібліотеки для юнацтва – молодь. Але обслуговують тут усіх охочих.

«Діти звертаються за літературою, щоб читати під час канікул, – каже Світлана Шаган. – Та в основному наші читачі – учні 8-11 класів, студенти. Намагаємося закупити найновішу літературу, от скоро будемо купувати нові книги після львівського Форуму видавців. Також закуповуємо літературу за програмами шкіл та університетів. Ми орієнтуємося на запити користувачів. Організовуємо виставки, адже фонд постійно поповнюється. Інколи діти самі запитують: «Коли вже буде щось цікаве?»

У бібліотеці проводять презентації книжок українських письменників, тематичні тижні і флешмоби, популяризують заклад на радіо і ТБ.

«Бібліотеки сьогодні мусять довести, що вони потрібні, що, незважаючи на інтернет, книга і живе спілкування з письменником – необхідні, – говорить Світлана Шаган.

Не ужилися

У Прикарпатському національному університеті вирішили зробити бібліотеку ближчою до студентів, тому створили місце для спілкування та обміну думками – студентський простір Paragraph. Його облаштували на базі одного із читальних залів наукової бібліотеки ПНУ. Тут студенти могли спілкуватися і працювати, користуватися безкоштовним Wi-Fi та розетками. У просторі проводили різні семінари і майстер-класи.

Двадцятирічний працівник бібліотеки Віктор Лесик, один із ініціаторів створення Paragraph, розповідає, що надихнулися прикладом Київської політехніки, де один із читальних залів переробили на студентський простір.

«Ця ініціатива привела до бібліотеки нових користувачів, більше студентів дізналися принаймні, де вона розташована, – каже Віктор Лесик. – Ми бачимо приклади в Україні та за кордоном, де книги не бережуть, як зіницю ока. Бібліотеки поступово втрачають роль місця для читання, а набувають просвітницької ролі – це місце, де люди можуть зустрітися, відпочити і попрацювати над своїми проектами. Можливо, зараз бібліотека не повністю готова прийняти студентські ініціативи, оскільки все ще залишається в старому форматі, але я впевнений, що вона до цього йде».

Бібліотека ПНУ до змін справді виявилася не готовою. Минулого тижня на ректораті вирішили перенести простір у підвальне приміщення, де колись було кафе «Гаудеамус». За словами Віктора Лесика, причиною стала мала кількість приміщень, щоб зберігати фонди, і незгода з працівниками читального залу, де розміщувався простір.

В офіційній спільноті простору в повідом­ленні про переїзд йшлося про постійні конф­лікти з бібліотекарями.

«Ті з вас, хто ретельно слідкував за проектом, пам’ятають, як важко було уживатись нам, активним і креативним студентам, в одному просторі з… ну ви самі знаєте. Будь-які зміни чи дії команди у залі вважались повстанням, а події чи зустрічі у просторі – зібраннями «секти алкоголіків і тунеядців». А чого тільки варті ті чутки, які ходили про нашу «секту», – йдеться у повідом­ленні. – Сьогодні ми ніяк не зможемо поєднати сучасний вільний студентський простір і радянський читальний зал консервативного факультету в одному закритому приміщенні».

Керівник бібліотеки Петро Гаврилишин відмовився прокоментувати ситуацію. За його словами, він не хоче знову піднімати конфлікт. Але Paragraph продовжить спів­працювати з бібліотекою, каже Гаврилишин.

При цьому ПНУ надає 100 000 грн на ремонт приміщень, в які переїде Paragraph. Простір матиме окремий вхід з вулиці Шевченка, а також із центрального корпусу, крім того – власний туалет і кухню з бойлером.

В УКУ – пуфики і кава

Серед інших взірцем для простору Paragraph слугувала і новостворена бібліотека Українського католицького університету у Львові. Справді, Центр імені митрополита Андрея Шептицького від УКУ – одна із найсучасніших бібліотек України. Його відкрили у вересні 2017 року. Крім бібліотеки, він об’єднує навчальні аудиторії, конференц-зали, дитячу зону, кафе, книжкову крамницю тощо.

Користування бібліотекою платне. Одноденний квиток коштує 30 грн, тижневий абонемент – 200, місячний – 750 грн. Випускники УКУ, студенти та викладачі інших вишів, журналісти, письменники, пенсіонери та люди з інвалідністю платять півціни. Працівники та студенти УКУ платять 35 грн і вільно користуються бібліотекою протягом всього навчання чи роботи в університеті.

Книжкові фонди тут налічують понад 160 000 книжок і більше 2000 найменувань періодичних видань. Бібліотека розташована на чотирьох поверхах. На першому – виставкові стелажі з новими книжками, на інших трьох – книги за тематикою.

«У бібліотеці є три тераси, дві відкриті, одна закрита. Там можна взяти каву, книжку і піти почитати на сонечку, – каже Ігор Огура, заступник директора з розвитку. – Цього року, з травня по червень, ми працювали в цілодобовому режимі, без перерв і вихідних. У нас висить відеокамера, яка фіксує обличчя людей і є лічильник відвідувачів. Вони зафіксували, що за цей місяць цілодобової роботи, тільки вночі бібліотеку відвідали майже 1000 людей».

У читальних залах – сучасні комп’ютери з електронними каталогами, де можна знайти потрібну книжку, мультимедійні дошки. Всі книги – у вільному доступі, їх можна просто взяти з полиці. Читати можна на диванчиках, пуфиках чи кріслах з перегородками, щоб захиститися від шуму. Після прочитання, книги з читальних залів не треба ставити на місце – достатньо залишити на спеціальному столі.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.