Сьогодні, 14 травня 2021 року, Україна святкує 150-річчя з дня народження Василя Стефаника.
Класика української літератури Василя Стефаника називали «поетом мужицької розпуки», який писав «коротко, сильно і страшно». Він був справжнім майстром психологічної прози, пише Репортер.
Василь Стефаник, — писала Михайлина Коцюбинська, — володар дум, а точніше душ селянських, співець болю, розпуки i водночас духовної сили й невмирущості своїх героїв.
Прозаїк Борис Харчук так оцінив його творчість:
Нехай ціпеніє з подиву світ — кожна маленька новела варта драми Шекспіра! Нехай падають поети — стефаниківська проза співається як пісня. Глибокий психологізм, драматизм, лаконізм, прихований ліризм, трагізм, прагнення розкрити загальнолюдське багатство і красу духовного світу селянина, трагедію його душі, внутрішньо психологічні переживання, утвердити його людську гідність, духовну основу та людську рівноправність — означало новий підхід у розв’язанні селянської теми.
А ось як сам Василь Стефаник означив власне творче кредо:
«Буду свій світ різьбити, як камінь.
Слово своє буду гострити на кремені моєї душі і, намочене в труті-зіллі, пускати буду наліво…
І слово своє ламати буду на ясні соняшні промінчики, і замочу його в кожній чічці, і пускати буду направо.
А свій камінь буду різьбити все, все! Аж на могилу свою його покладу як мертву красу».
Інститут мовознавства пропонує невеличку добірку лексики, за допомогою якої Василь Стефаник різьбив свій світ.
***
БРЕХУНКА «ворожка, знахарка, шептуха». ВЗГЛЯДНИЙ «відносний». ВИОБРАЗУВАТИ «виховати». ВІДПЕКУВАТИСЯ «відмовлятися (від когось), зрікатися». ВІПОЛИЧКУВАТИ «набити по лиці, надавати ляпасів». ВІРИТЕЛЬ «позикодавець». ВЛАЗЛИВИЙ «такий, що весь час настирливо кудись лізе». ВРИТНИЙ «нав’язливий, настирливий, шкідливий». ВУЖЕВКА «шнур, мотузка». ГАЙНУВАТИ «1) гуляти; 2) розтринькувати, марнотратити». ГАНЦИГА «худа, стара шкапа». ГАНДРИБИТИ «байдикувати, ледарювати». ГАРАЗД (У ГОЛОВІ) «розум». ГОЛЯР «перукар, цирульник». ГОРІВЧИНИЙ «п’яний». ДВІРЕЦЬ «вокзал». ДЕРЕВНЯ́ «вироби з дерева». ДІДИЧНИЙ «спадковий, успадкований». ДІДИЧНІСТЬ «спадщина; звичаї». ДІДІВСЬКИЙ «старцівський». ДОПОМИНАТИСЯ «домагатися, вимагати, наполягати». ДОРОБКЕВИЧ «вискочка, парвеню». ДОХТОРУВАТИ «лікувати». ДРАНКА «рвана стара одежа». ДРАНТИВИЙ «1) обшарпаний; 2) подертий». ДРІБКИЙ «маленький, крихітний». ЗАБОРЗО «передчасно». ЗАКРИШКА «те, що кришать у борщ як заправу (цибуля, петрушка, кріп тощо)». ЗАМЛАВО «надто повільно або слабко». ЗАМОГТИ «подужати, перемогти». ЗАСТАНОВИТИСЯ «замислитись; з’ясувати». ЗАТЕЛЕПАНИЙ «задрипаний, неохайний». ЗБАНЯТКО «кухлик». ЗБУЙ «розбійник». ЗДОРОВИТИ «вітати, зичити здоров’я». ЗЛОДІЙКА «потайна кишеня». ЗМОРА «кошмар, гнітючий привид, тяжке марення». ЗНИДІЛИЙ «хирлявий, змарнілий, схудлий». КАВУЛЬКА «загнена ручка в ціпка». КІЛЬКОРО «декілька». КОКОШИТИСЯ «гороїжитися, бундючитися». КРИВАТИ «шкутильгати, накульгувати». КРИВДУВАТИ «скаржитися, нарікати». КУЧМА «волохата хутряна шапка». ЛАТЮГА «голодранець; хитрун». ЛЄНКА «панок, ледар, ледащо; зневажлива назва міського жителя». ЛЮБУВАТИ «пестити». МАЦІЦЬКИЙ «найменший». НАМНЄЦКАТИ «нам’яти боки». НЕХТОЛИЦЯ «недбайлива, ледача жінка». ОДІДИЧИТИ «успадкувати». ОКРАЙКА «тканий вишиваний (жіночий), також в’язаний поясок». ПАЖЕРЛИВИЙ «ненаситний». ПАСИНОЧОК «бічний пагін рослини». ПАТОРОЧ «клопіт, морока; біда». ПЕРЕДНІВОК «переджнивний час». ПИЛЬНИЙ «терміновий, невідкладний». ПОМИЙНИК, ПОМИЙНИЦЯ «лайлива назва чоловіка, жінки». ПОРУШЛИВИЙ «нечесний, шахраюватий, злодійкуватий». ПОШТА «пліткарка, сільська «поштарка». ПРИПОЧИВОК «перепочинок». ПРОШКРОБАТИ «завинити, зробити щось не до ладу». РАБІВНИК «грабіжник, злодій». РЕПУХАТИЙ «гладкий, череватий». СПІЖАРНЯ «комора». УГУРНИЙ «упертий; набридливий, настирливий». ХАПАТНЯ «1) поспіх; 2) хапанина, хабарництво, здирництво». ХРУНІВСТВО «купівля-продаж виборчих голосів; зрадництво, запроданство». ЧАЛАПАТИ «йти поволі».
