Відео Культура

Василю Стефанику – 150! Яким насправді був класик української літератури (ВІДЕО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Сьогодні, 14 травня 2021 року, Україна святкує 150-річчя з дня народження Василя Стефаника.
Класика української літератури Василя Стефаника називали «поетом мужицької розпуки», який писав «коротко, сильно і страшно». Він був справжнім майстром психологічної прози, пише Репортер.
Василь Стефаник, — писала Михайлина Коцюбинська, — володар дум, а точніше душ селянських, співець болю, розпуки i водночас духовної сили й невмирущості своїх героїв.
Прозаїк Борис Харчук так оцінив його творчість:
Нехай ціпеніє з подиву світ — кожна маленька новела варта драми Шекспіра! Нехай падають поети — стефаниківська проза співається як пісня. Глибокий психологізм, драматизм, лаконізм, прихований ліризм, трагізм, прагнення розкрити загальнолюдське багатство і красу духовного світу селянина, трагедію його душі, внутрішньо психологічні переживання, утвердити його людську гідність, духовну основу та людську рівноправність — означало новий підхід у розв’язанні селянської теми.
А ось як сам Василь Стефаник означив власне творче кредо:
«Буду свій світ різьбити, як камінь.
Слово своє буду гострити на кремені моєї душі і, намочене в труті-зіллі, пускати буду наліво…
І слово своє ламати буду на ясні соняшні промінчики, і замочу його в кожній чічці, і пускати буду направо.
А свій камінь буду різьбити все, все! Аж на могилу свою його покладу як мертву красу».
Інститут мовознавства пропонує невеличку добірку лексики, за допомогою якої Василь Стефаник різьбив свій світ.
***
🔹 БРЕХУНКА «ворожка, знахарка, шептуха».
🔹 ВЗГЛЯДНИЙ «відносний».
🔹 ВИОБРАЗУВАТИ «виховати».
🔹 ВІДПЕКУВАТИСЯ «відмовлятися (від когось), зрікатися».
🔹 ВІПОЛИЧКУВАТИ «набити по лиці, надавати ляпасів».
🔹 ВІРИТЕЛЬ «позикодавець».
🔹 ВЛАЗЛИВИЙ «такий, що весь час настирливо кудись лізе».
🔹 ВРИТНИЙ «нав’язливий, настирливий, шкідливий».
🔹 ВУЖЕВКА «шнур, мотузка».
🔹 ГАЙНУВАТИ «1) гуляти; 2) розтринькувати, марнотратити».
🔹 ГАНЦИГА «худа, стара шкапа».
🔹 ГАНДРИБИТИ «байдикувати, ледарювати».
🔹 ГАРАЗД (У ГОЛОВІ) «розум».
🔹 ГОЛЯР «перукар, цирульник».
🔹 ГОРІВЧИНИЙ «п’яний».
🔹 ДВІРЕЦЬ «вокзал».
🔹 ДЕРЕВНЯ́ «вироби з дерева».
🔹 ДІДИЧНИЙ «спадковий, успадкований».
🔹 ДІДИЧНІСТЬ «спадщина; звичаї».
🔹 ДІДІВСЬКИЙ «старцівський».
🔹 ДОПОМИНАТИСЯ «домагатися, вимагати, наполягати».
🔹 ДОРОБКЕВИЧ «вискочка, парвеню».
🔹 ДОХТОРУВАТИ «лікувати».
🔹 ДРАНКА «рвана стара одежа».
🔹 ДРАНТИВИЙ «1) обшарпаний; 2) подертий».
🔹 ДРІБКИЙ «маленький, крихітний».
🔹 ЗАБОРЗО «передчасно».
🔹 ЗАКРИШКА «те, що кришать у борщ як заправу (цибуля, петрушка, кріп тощо)».
🔹 ЗАМЛАВО «надто повільно або слабко».
🔹 ЗАМОГТИ «подужати, перемогти».
🔹 ЗАСТАНОВИТИСЯ «замислитись; з’ясувати».
🔹 ЗАТЕЛЕПАНИЙ «задрипаний, неохайний».
🔹 ЗБАНЯТКО «кухлик».
🔹 ЗБУЙ «розбійник».
🔹 ЗДОРОВИТИ «вітати, зичити здоров’я».
🔹 ЗЛОДІЙКА «потайна кишеня».
🔹 ЗМОРА «кошмар, гнітючий привид, тяжке марення».
🔹 ЗНИДІЛИЙ «хирлявий, змарнілий, схудлий».
🔹 КАВУЛЬКА «загнена ручка в ціпка».
🔹 КІЛЬКОРО «декілька».
🔹 КОКОШИТИСЯ «гороїжитися, бундючитися».
🔹 КРИВАТИ «шкутильгати, накульгувати».
🔹 КРИВДУВАТИ «скаржитися, нарікати».
🔹 КУЧМА «волохата хутряна шапка».
🔹 ЛАТЮГА «голодранець; хитрун».
🔹 ЛЄНКА «панок, ледар, ледащо; зневажлива назва міського жителя».
🔹 ЛЮБУВАТИ «пестити».
🔹 МАЦІЦЬКИЙ «найменший».
🔹 НАМНЄЦКАТИ «нам’яти боки».
🔹 НЕХТОЛИЦЯ «недбайлива, ледача жінка».
🔹 ОДІДИЧИТИ «успадкувати».
🔹 ОКРАЙКА «тканий вишиваний (жіночий), також в’язаний поясок».
🔹 ПАЖЕРЛИВИЙ «ненаситний».
🔹 ПАСИНОЧОК «бічний пагін рослини».
🔹 ПАТОРОЧ «клопіт, морока; біда».
🔹 ПЕРЕДНІВОК «переджнивний час».
🔹 ПИЛЬНИЙ «терміновий, невідкладний».
🔹 ПОМИЙНИК, ПОМИЙНИЦЯ «лайлива назва чоловіка, жінки».
🔹 ПОРУШЛИВИЙ «нечесний, шахраюватий, злодійкуватий».
🔹 ПОШТА «пліткарка, сільська «поштарка».
🔹 ПРИПОЧИВОК «перепочинок».
🔹 ПРОШКРОБАТИ «завинити, зробити щось не до ладу».
🔹 РАБІВНИК «грабіжник, злодій».
🔹 РЕПУХАТИЙ «гладкий, череватий».
🔹 СПІЖАРНЯ «комора».
🔹 УГУРНИЙ «упертий; набридливий, настирливий».
🔹 ХАПАТНЯ «1) поспіх; 2) хапанина, хабарництво, здирництво».
🔹 ХРУНІВСТВО «купівля-продаж виборчих голосів; зрадництво, запроданство».
🔹 ЧАЛАПАТИ «йти поволі».
А яким насправді був класик української літератури – дивіться у програмі “Машина часу”

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні