В рамках відзначення чергової річниці Революції Гідності в Івано-Франківську вдруге відбувся показ вистави “Голоси”.
На сцені – не професійні актори, а фронтовики. Перед глядачами вони знову проживають миттєвості війни. Актори виступають босоніж. Демонструють, якою була військова амуніція п’ять років тому…
Вільних місць у залі немає. Останній ряд – для особливих гостей. Його творці проекту залишили для загиблих героїв.
Євген Степаненко – режисер вистави, каже, вона про те, наскільки близько війна. У виставі відсутній сценарій. Кожен герой розказує особисту історію війни. Роман Гребенюк – один із виконавців ролей. Війна застала його вдома. А далі, розповідає чоловік – 22 місяці у зоні бойових дій.
Події на сцені особливо схвилювали студентку Медуніверситету Ірину Попович. Для неї тема вистави не чужа. Вона – учасниця “Революції Гідності”. Тому почуття, які передають герої постановки, їй близькі і зрозумілі.
Вистава “Голоси” – це спроба збудувати місток між фронтом і тилом, кажуть творці проекту. Відтак, мають намір зустрітися із якомога більшою кількістю людей по всій Україні. Задля цього готові вкотре повертатися до глядачів у різні міста. Їхній театральний тур Україною триває.
Деталі дивіться у сюжеті телеканалу “Вежа”.
![кулак[1]](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2014/12/1-e1471439210807.jpg)
