12 лютого православна церква святкує Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Богослова. Також в Україні відзначають Масницю (Масляну, Сиропуст, Колодій) — традиційне слов’янське, у тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом.
Відзначати релігійне свято почали у другій половині XI століття. Згідно із переказами, тоді виникла суперечка між вірянами про те, хто із цих трьох святих є “важливішим”.
Частина із людей почитала Василя Великого, називаючи себе василіанами, інші звеличували Григорія Богослова і назвали себе григоріанами. Треті – іоанніти прославляли Іоанна Златоуста. І саме, щоб зупинити цю ворожнечу встановили загальний день святкування їх пам’яті, повідомляє сайт Всім.
До теми: Церковний календар 2018: усі свята і пости у новому році
У цей день не можна працювати, особливо боялися прясти та шити. Вірили, що хто заборону порушить, у того будуть боліти руки.
Дівчата в цей день причаровували коханого. Для цього вони підвішували на дерево різнокольорові стрічки. Вважали, що так й кохання “прив’язати” можна.
Згідно з народними прикметами, у цей день можна зробити прогноз погоди. Стверджують, якщо на Трьох Святих морозно, то буде він аж до 15 лютого. Червоний місяць 12 лютого віщує сильний вітер. А іній на деревах вказує на потепління. А ось, якщо у цей день північний вітер дує, а хмар немає, то чекай похолодання.
Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею. Про те, коли Масляна у 2018 році, які є традиції святкування і що не можна робити в це свято – читайте в матеріалі далі, пише канал 24.
Святкування Масляної безпосередньо прив’язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна. У 2018 році Масляна починається 12 лютого і триватиме до 18 лютого включно.
Як святкувати Масляну: традиції
Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п’ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. В давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні – більшість із них вже забулися.
Понеділок, 12 лютого – перший день Масляної – “зустріч”. У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.
Вівторок, 13 лютого – “загравання”. У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.
Середа, 14 лютого – “ласунка”. Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.
Четвер, 15 лютого – “розгуляй”. З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.
П’ятниця, 16 лютого – “тещині вечори”. Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.
Субота, 17 лютого – “посиденьки зовиці”. У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.
Неділя, 18 лютого – “Прощена неділя”. Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.
З 19 лютого гуляння припиняються, оскільки в силу вступає Великий піст, який триватиме до 8 квітня – Великодня.
