Газета Культура Фото

Темпль буде автентичним? Коли франківській синагозі повернуть куполи (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Синагога в Івано-Франківську планують відреставрувати. І то не просто підлатати, а відновити вежі й куполи з зірками Давида на верхівках, які знесли в середині минулого століття.

Так синагога може отримати автентичний вигляд. Але все, як завжди, впирається у гроші, пише Репортер.

Проблем додали дощі

Ремонт синагоги, розташованої на вулиці Страчених, 7, планувався давно, але остаточно спонукали до нього сильні зливи у червні. Тоді підтопило стіни, під стелею пообвалювалася штукатурка, утворилася дірка. До того ж, вода почала підмивати фундамент і виникла загроза руйнування будівлі.

Синагога Темпль – пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 309-м. Як повідомляють на сайті Jewishnews, громада зверталася до міської влади, але там грошей не знайшли. Тоді оголосили збір коштів по світу. До середини серпня назбирали 200 тис грн і завершили ремонт до юдейського Нового року – Рош а-Шана.

«Дощі додали руйнувань до того, що вже було. У трьох місцях обвалилася стеля, – розповідає рабин Мойше Лейб Колесник. – Ми вже трохи зробили ремонт, залатали шпари, які пообвалювалися: з двору від даху й донизу на 15-18 м. Підлатали зовні, щоб на голову нікому не впало».

Також фасад синагоги очистили від графіті, якими невідомі хулігани розмалювали стіни ще у червні.

Усе залежить від спонсорів

Ремонт після повені підштовхнув до масштабнішого проєкту – реставрації куполів, які з самого початку були на даху споруди. Основ­ний документ, від якого відштовхуються, – оригінальне фото 1938 року.

«Всередині синагога в більш-менш нормальному стані, ми в ній не раз робили ремонт за останні десятиліття, відколи її повернули нам, – каже Мойше Лейб Колесник. – А зовні варто було б зробити нормальний дах і відновити куполи такими, як були. Втім, усе залежить від грошей, бо поки що це – лише проєкт».

За словами лідера єврейської громади Івано-Франківська Ігоря Перельмана, уже розроблені проєктні креслення для відновлення куполів. Процес довгий – лише один макет робили півтора місяця. Після розробки проєкту проведуть тендери та визначать виконавця робіт.

Пам’ятки втрачають обличчя. Що чекає колишній елітний район у Франківську (ФОТО)

За словами Перельмана, кошти шукатимуть серед меценатів за кордоном. Бо навіть коли була потрібна менша сума на ремонт після повені, з українських благодійників майже ніхто не відгукнувся.

«Треба десь до 400 тис доларів, – говорить Ігор Перельман. – Поки що ще нічого не зібрали. Але зараз важко говорити про цифри, поки не буде повного проєкту, креслення. Сама проєктна робота коштує понад 200 тис грн».

Розпочати планують одразу, як тільки відреагують перші спонсори. Архітекторів хочуть залучати місцевих, наприклад з простору інноваційних креацій «Палац». Так само і фірми-підрядники будуть з Франківська.

Темпль був клубом

До Другої світової у Станиславові, за словами Мойше Лейб Колесника, було 56 синагог. Найбльша – там, де зараз пам’ятник Руської трійці.

Темпль збудували 4 вересня 1899 року, за чотири роки. Синагога належала реформістам (прогресивістам, поступовцям) – релігійного руху в межах юдаїзму.

Синагога, страйк, шість вулиць. Чим жив Станіславів у 1895 році (ФОТО)

Реформістський юдаїзм зародився у двад­цятих роках ХІХ століття у Німеччині. Основ­ною його ідеєю було пристосування релігії до умов зовнішнього світу. Наприклад, проведення літургії мовою країни, в якій розташована синагога, запозичення деяких християнських елементів в обряди, відкритість до взаємодії з іншими релігіями та національностями.

«Серед євреїв є різні релігійні течії, прогресивісти були на кшталт наших баптистів, – говорить франківський краєзнавець Іван Бондарев. – Вони мали видозмінені релігійні ритуали, не слідували суворо всім заборонам, яких дотримувалися ортодокси. Вони прагнули, щоб діти отримали європейську нормальну освіту, ставали юристами, адвокатами».

Прогресивістами були найбільш освічені мешканці Станиславова. А ортодоксальні євреї того часу займалися переважно торгівлею.

Читайте: Синагога, цвинтар, 200 людей. Яким є світ євреїв у Франківську (ФОТО)

«У Франківську рух поступовців з’явився наприкінці ХІХ століття. Тоді виникло «Товариство ізраїльської святині», – розповідає франківська дослідниця юдаїзму Марина Сєдова. – До нього також належав Артур Німгін, тодішній віце-бургомістр Станиславова. Вони спочатку влаштували Дім молитви в одному з будинків, а потім вирішили побудувати синагогу».

Члени товариства Олександр Віттель і Еліас Фішер організували комітет з будівництва реформістської синагоги у 1887 році, а вже у 1895 заклали перший камінь. Як пише Іван Бондарев, для цього довелося взяти позику в міській касі ощадності. Кошторис розписали у 50-60 тис злотих, загальна висота храму не мала перевищувати 14,5 м.

За словами Івана Бондарева, було три варіанти, де звести Темпль: площа Міцкевича, вулиця Липова й Рибна площа. В результаті євреям віддали останню. Будувати взявся австрійський архітектор Вільгельм Штясни.

«Він був одним із найкращих архітекторів Австро-Угорської імперії, особистим будівничим банківського клану Ротшильдів, – розповідає Бондарев. – Працював у Відні, будував шпиталі, банки. Синагога – це єдиний об’єкт, який він збудував у Станиславові. Тоді вона виглядала значно цікавіше: по кутах були великі вежі, які нагадували арабські мінарети».

Під час німецької окупації євреїв винищили, а храм підпалили й він вигорів всередині. Совіти влаштували в ньому клуб медінституту. Вежі розібрали у 1950-х, нібито через аварійність. Синагогу віддали єврейській громаді лише у 1990 році. Зараз частину споруди здають під оренду, а в частині проводять обряди. До речі, франківська єврейська громада до реформістів не належить.

Отже, зважаючи на давню історію, відновлення оригінального вигляду синагоги точно прикрасить місто. Добре, що у Франківську ще є пам’ятки, які беруться не лише ламати чи перебудовувати.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.