Ми звикли, що музей – це простір, де експонати можна лише споглядати. Усе заховане за скло, діє суворе правило: «руками не чіпати». Але що робити тим, хто не бачить зовсім? Чи може музей бути цікавим і зрозумілим для відвідувачів із тяжкими порушеннями зору?
На Прикарпатті є кілька музеїв, які вже мають досвід взаємодії з такою категорією відвідувачів. Серед них – Косівський музей Гуцульщини, філія Національного музею Гуцульщини та Покуття. Тут давно впроваджують сучасні підходи до змістової доступності: експонати можна не лише роздивитися, а й обстежити тактильно. Саме тут нині реалізується новий проєкт, що робить спадщину Гуцульщини доступною навіть для тих, хто втратив зір.
Читайте: Аби туристові було смачно і цікаво. Як у Косові працює туристично-інформаційний центр (ФОТО)
Як усе починалося
Ще десять років тому Косівський музей Гуцульщини був типовим провінційним закладом із «пострадянським» оформленням: експонати у громіздких вітринах, мінімальні підписи. Для відвідувачів це було радше сховище старовини, яке охороняло речі, але не розповідало їхню історію.
Зміни почалися у 2015 році, коли керівницею стала Вікторія Яремин. Вона привнесла нове бачення: музей має не лише зберігати й досліджувати, а й активно взаємодіяти з людьми. З’явилися квести, інтерактивні екскурсії, лекторії, партнерство з місцевою владою та школами, участь у міжнародних проєктах.
Тоді ж на науковій конференції Вікторія познайомилася з Кірою Степанович, фахівчинею з аудіодискрипції та змістової доступності культурних установ для відвідувачів з порушеннями зору та співробітницею Педагогічного музею України. Зустріч стала початком співпраці: у Косові з’явилися перші адаптовані елементи, а музейники пройшли спеціальний тренінг із взаємодії з відвідувачами з порушеннями зору.
Інноваційні методи різко контрастували із застарілим оформленням.
Старі вітрини не передавали ні краси, ні цінності експонатів. Ми прагнули створити сучасну експозицію з інтерактивом, якісним дизайном та доступністю, – згадує Вікторія Яремин.
У 2021 році за підтримки Косівської міської ради та грантових коштів музей відкрив нову інтерактивну експозицію «Історія косівської кераміки». Головною її особливістю стала можливість взаємодіяти з експонатами: відвідувачі могли відчути себе дослідниками. Продумане освітлення та сучасний дизайн підкреслювали естетику кераміки, що представлена від XVIII століття до сучасності.
Читайте: Коні дають спокій. Як на Косівщині проводять іпотерапію для воїнів (ВІДЕО)
Це була перша в Україні експозиція кераміки з елементами змістової доступності для відвідувачів з порушеннями зору. Консультувала Кіра Степанович разом із незрячим тестувальником Віктором Райковським.
Найбільше людей захоплювала саме можливість обстежити тактильно керамічні зразки До нас приїжджали незрячі навіть із Києва, Харкова та Краматорська, – каже завідувачка музею.
Співпраця з Українським культурним фондом
Після успіху керамічної експозиції команда вирішила оновити ще один зал – історії гуцульського дереворізьблення. Його також запланували зробити доступним для незрячих.
Це не менш цікава тема, ніж косівська кераміка. Тут і європейське визнання, і мистецькі династії, і новаторські технології, які нині наслідують понад 50 майстрів. Тим більше, нещодавно гуцульське дереворізьблення та боднарка увійшли до переліку об’єктів Нематеріальної спадщини України, – розповідає Вікторія Яремин.
Реалізації задуму завадили карантин і війна. Але цього року Косівська міська рада знову підтримала музей і подала спільну заявку до Українського культурного фонду. Серед понад 170 проєктів ініціатива посіла 6 місце та отримала фінансування. Роботи стартували влітку.
Доторкнутися до спадщини
До розробки елементів змістової доступності знову долучилася Кіра Степанович. Вона має понад 10 років досвіду у створенні матеріалів для людей із порушеннями зору та нині працює з ветеранами, які втратили зір та потребують протезування.
Створювати тактильні зразки для музею – це завжди виклик і певний експеримент. У світі дуже мало прикладів комплексного підходу, які можна взяти за зразок, – стверджує Кіра.
У новому залі,будуть представлені для тактильного обстеження види деревини, орнаменти різьби та бондарний посуд. Також спеціально розроблено описи та путівник спеціальним рельєфно-крапковим шрифтом – шрифтом Брайля. Як показала практика, тактильні зразки збагачують сприйняття та потрібні не тільки незрячим. Для розробників було принципово важливо відтворити їх саме з дерева та за класичними гуцульськими технологіями.
Наприклад, для ознайомлення відвідувачів з типами бондарного посуду, команда звернулася до знаного косівського майстра Йосипа Приймака. Він виготовив декілька традиційних дерев’яних посудин та оздобив їх випалюванням. Бербеницю, коновку, рогач, гарчик та маслобійку можна брати в руки, розглядати. Відвідувачам пропонують творче завдання – розкласти посудини по коміркам відповідно до підписів з назвами. Підписи виконані збільшеним шрифтом і продубльовані шрифтом Брайля.
Читайте: Косів лицарського походження. Місто над Рибницею має музей своєї історії (ФОТО, ВІДЕО)
Ще одна локація пропонуватиме тактильне знайомство з улюбленими мотивами орнаментів гуцульських різьбярів. Виготовити відповідні тактильні зразки взявся відомий різьбяр з Косова Мирослав Радиш.
Серед безлічі елементів і мотивів гуцульського різьблення було вибрано 12 найхарактерніших. – розповідає пан Мирослав, – Це було не зовсім так, як я уявляв. Спершу я хотів додати дрібні елементи, як у класичній гуцульській різьбі. Але для незрячих це виявилося тактильним шумом. Довелося переробляти, щоб чітко передати форму.
Нічого для незрячих без незрячих
Перед розміщенням у залі всі елементи проходили апробацію. Їх перевіряли консультанти з порушеннями зору. Спершу зразки протестував Віктор Райковський.
Мене вразило, що вони зроблені з натурального дерева, а не з пластику. Це чудова ідея – дати незрячим можливість доторкнутися до цих виробів. Майстри постаралися на всі сто! – зазначив він.
Після корекцій зразки протестувала Тетяна Антоненко, досвідчена експертка у сфері музейної доступності.
Такі проєкти надихають. Дуже цінно, що все робиться за участі самих незрячих. Це дозволяє зробити матеріал максимально зручним для відвідувачів, – наголосила вона.
Відкриття – вже восени
Невдовзі тактильні зразки розмістять в оновленій експозиції «Інтерактивний зал історії художньої обробки дерева на Гуцульщині» у Косівському музеї Гуцульщини. Відкриття заплановане на кінець жовтня.
Простір створюється в межах проєкту «Інтерактивний музей Гуцульщини – популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини». Ініціативу реалізують за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді» у межах програми «Культура. Регіони».
Заявник – Косівська міська рада у партнерстві з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, філією якого є Косівський музей Гуцульщини.
Читайте: Дерев’яні сумки з гуцульським колоритом і смоднянським шармом роблять Ходани у «GonTa»
За повідомленням команди проєкту
Comments are closed.