Не я б’ю, верба б’є. Традиції та звичаї у Вербну неділю

Вербний тиждень завершується Вербною (Шутковою) неділею. Цей день є перехідним, тобто таким, що не має фіксованої дати, тому що він залежить від Великодня, тож настає рівно за тиждень до святкування Воскресіння Христового, пише “Репортер”.

Вхід Господній в Єрусалим – так ще називається це християнське свято. Згідно з подіями, описаними в Євангелії, цього дня Ісус в’їхав на віслюку у святе місто Єрусалим.

Місцеві жителі зустрічали його як рятівника, вітаючи пальмовими гілками і вигукуючи “Осанна!”. Отже, свято символізує визнання народом Ісуса як Месії, а також вхід Сина Людського в Рай.

Читайте: В Україні три дні литимуть дощі, а у Карпатах очікуються морози

Численні народні традиції Вербної неділі пов’язані саме з вербою. Оскільки в наших широтах не ростуть пальми, то християни замінили цей символ на квітучі гілки верби, які саме розпускають свої пухнасті бруньки в середині весни.

• Під час богослужінь у Вербну неділю в храмах освячують пучечки верби.
• Освячену вербу несуть додому і зберігають біля ікон протягом усього року як оберіг від хвороб, пристріту та інших напастей.
• Люди вірили, що верба має чудодійну цілющу силу. У Вербну неділю навіть з’їдали кілька вербних бруньок, щоб отримати здоров’я.
• А у відварах з вербою купали дітей, щоб уберегти від хвороб.
• Вербовими гілочками кропили житло і домашню худобу від усіляких бід.
• Головний ритуал, якого досі дотримуються у Вербну неділю, – шмагати вербовими гілками одне одного і особливо дітей. Вважалося, що священна верба позбавить будь-якої хвороби.
• У Вербну неділю дозволено послаблення посту, можна їсти рибу і пити вино.
• А ще у Вербну неділю слід відійти від суєти, помолитися, подумати про життя і підготуватися до Страсної седмиці.

Через відсутність символічних пальмових гілок у нас їх замінили вербовими. У зв’язку зі скорботою Вербної неділі наступного тижня слід дотримуватися найсуворішого посту.

Сьогодні люди переважно строго постують у понеділок, середу та п’ятницю, та особливо сильні духом – протягом цілого тижня перед Пасхою, є й такі, хто з п’ятниці не вживає ніякої їжі аж до причастя у Великдень, пише Карпатський об’єктив.