Калуське єврейське кладовище продовжує бути цікавим об’єктом для наукових досліджень. Для вивчення пам’ятки культури приїхали ізраїльські та українські вчені, які намагаються розшифрувати і проаналізувати надгробки різних епох.
За словами ізраїльського історика, викладача Єрусалимського університету і представника організації «Єврейська Галичина і Буковина» Іллі Лур’є, більшість науковців — студенти педагогічного коледжу «Герцог», що в ізраїльському поселенні Алон-Швут. Проте є і представники української спільноти «Єврейська Галичина і Буковина» (JGB). В результаті їхня співпраця стала формуванням команди, яка зайнялася документуванням кладовищ в Калуші, пишуть “Вікна”.
Студенти педагогічного коледжу «Герцог» готуються стати вчителями історії, священних текстів, природничих наук, літератури та інших напрямів. В свою чергу мета спільноти «Єврейської Галичини і Буковини» зберегти та вивчити унікальний світ галицького та буковинського єврейства. За словами Іллі Лур’є, асоціація діє 10 років і задокументувала 14 кладовищ в різних містах.
Ізраїльський історик розповів «Вікнам» про етапи дослідження калуської пам’ятки єврейського населення:
“Спочатку ми підготували територію, попередньо прибравши траву і сміття. Далі — очистили пам’ятники для того, щоб можна було розібрати надписи і сфотографувати їх . Іноді доводиться підкопувати, бо могили входять в землю і останніх рядків не видно, – каже Ілля Лур’є. – Після цієї роботи ми розділилися на окремі команди, яка нумерує надгробки та копіює надписи, які можна розшифрувати. Одночасно керівник групи фотографував всі пронумеровані пам’ятки. Опісля дані заносять у спеціальну таблицю і ми завантажуємо її на наш сайт «Єврейська Галичина і Буковина». Саме там зберігаються каталоги кладовищ, які ми документуємо, і по фото, текстах і року можна віднайти інформацію”.
За словами Іллі Лур’є, науковці на калуському єврейському кладовищі нарахували 1000 надгробків. Серед них найдревніші — кінця XVII — початку XVIII століття. Проте найбільше —ХIX — початку XX.
“Не так багато старих збережених пам’ятників. Цікаві пам’ятники XVIII столыття. Вони відрізняються від інших рельєфним зображенням букв, рук та звірів. Це пам’ятники епохи бароко. У них відображається цей стиль і особливі художні шрифти, характерні для старовинних єврейських пам’ятників”, – говорить Лур’є.
Науковці припускають, що в Калуші поховано немало представників ученої єврейської еліти, про що свідчать надписи. Зокрема, відомо, що на калуському кладовищі поховані представники хасидських лідерів-цадиків — дуже важливих персонажів у єврейській історії XVIII-ХIX століть, яким приписували особливі надприродні здібності та особливий шлях, складений для них Всевишнім.
Припущення київських науковців щодо існування іншого єврейського цвинтаря в Калуші науковець спростував.
“Нам здається, що в Калуші був один єврейський цвинтар. Важко уявити, що було два. Так, кладовище було більше і частина його була пізніше добудована і зруйнована, – каже Ілля Лур’є. – Можливо, що з цих зруйнованих частин якісь пам’ятники тодішні єврейські общини перенесли поближче до центру кладовища. Але це тільки припущення. Ймовірно, що кладовище розросталося поверх старих могил і ставилися нові пам’ятники, які насаджували один на одного. Тому вони — різних епох і періодів”.
