Народний депутат України та голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький презентував проект музею імені польського письменника, філософа та перекладача Станіслава Вінценза (1888-1971 рр.).
Зробив він це під час міжнародної конференції «Коло Вінценза: Майбутнє Карпат», що триває у Криворівні на Верховинщині в межах форуму «Via Carpatia», повідомляє УНІАН.
«Сьогодні ми відроджуємо історичну культурну столицю України. Ми перебуваємо справді в унікальному місці. Наші поляки знають, що для польської культури означає Закопане – це місце, де збиралася польська інтелігенція. Російська інтелігенція збиралася на сучасній території України у тимчасово окупованому Криму, а саме в Коктебелі, у будинку Волошина. Українська інтелігенція, українські митці приїжджали сюди, у Криворівню. Тому в радянські часи робилося все, аби про це забули, і щоб єдиним промислом, який залишався на Гуцульщині, була вирубка лісів. Ми повинні це змінити», – заявив Микола Княжицький.
Ідеться не лише про Криворівню, додав Микола Княжицький, а й про Верховину, і Верхній Ясенів, і Бистрицю, й інші села Верховинського району, адже всі ці місця були магнітом і творчим натхненням для представників культури.
За словами Миколи Княжицького, найбільш визначним діячем карпатських полонин став поляк Станіслав Вінценз.
«Станіслав Вінценз народився у цьому селі, виріс тут, а потім побудував будинок у сусідньому селі. Він завжди вважав, що головною працею його життя є тритомник “На високій полонині”, з якого ми переклали українською лише перший том. А це, між іншим, єдиний український епос», – розповів Микола Княжицький.
Музей планують відкрити у Криворівні в колишньому приміщенні гуртожитку, що належить «Укравтодору».
Станіслав Вінценз народився і тривалий час проживав у селах теперішнього Верховинського району Івано-Франківщини. Його найвідоміший твір – тритомник «На високій полонині», де зібрано величезний етнографічний матеріал, показано побут, звичаї, духовну культуру гуцулів.
