Грандіозні мистецькі події звично відбуваються у столиці. Там найбільше грошей, митців, ідей та можливостей. А ще – виставкові площі, яких завжди бракує. Та ось уже рік, як у Татарові колекціонер і меценат Зенко Афтаназів відкрив картинну галерею на 500 квадратів. І нині вже можна сміливо говорити про те, що і в гірському селі вона має успіх.
Спочатку були картини
Галерея Zenko Gallery розташувалася на нижньому поверсі одного з корпусів готельного комплексу «Коруна». Сам комплекс стоїть на пагорбі обабіч дороги. З його території відкривається краєвид на ще не забудовані Карпати. Здавалося б, кому в цій глибинці потрібне мистецтво, ще й у такому обсязі?
Нині про Zenko Gallery пишуть столичні ЗМІ, тут проводять міжнародні мистецькі форуми, а подивитися на виставки приїжджають з усієї України. А все почалося з захоплення картинами Зенко Афтаназіва – колишнього гендиректора Укрзалізниці, нині – директора свого арт-фонду. У 2015 році спільно з дружиною Яною вони заснували фонд Zenko Foundation для розвитку сучасного мистецтва та культури України.
На ділі – це форуми, навчання, підтримка виставкових проектів талановитих українських митців. А вже за рік – у 2016-му – фонд відкрив власну галерею. Але не в столиці, а в Татарові.
«Постійні виставкові проекти в Татарові – це внесок фундації у розвиток культурної децентралізації в Україні, – говорить Ірина Городецька, координатор відділу комунікацій Zenko Foundation. – Тут сучасне мистецтво можуть бачити жителі західного регіону та численні гості карпатських гірських курортів із різних куточків країни. Також наші національні проекти мандрують містами України. Так, виставку «Килим. Сучасні українські митці» протягом року показали у Татарові, Львові, Харкові та Києві».
Першу експозицію тут відкрили з фондів приватних колекцій. Далі був проект «Килим», виставка франківських художників «Чеч». А нещодавно фонд підтримав виставку випускників та учнів столичної школи сучасного мистецтва, аби надати молодим перспективним художникам майданчик для експонування їх підсумкових проектів.
«Сучасне мистецтво має виходити за межі столиці і ставати доступнішим, – говорить Зенко Афтаназів. – У будь-якій столиці є концентрація і митців, і мистецьких подій. Але всі ці митці приїжджають з регіонів. Нині Карпати – туристичний центр України, люди сюди приїжджають відпочивати і з-за кордону. І тут, у Татарові, ми можемо продемонструвати їм наше мистецтво. Адже на відпочинку люди мають більше часу познайомитися з ним».
Ідеальна резиденція
Столична художниця Дар’я Кольцова була однією з учасниць проекту «Килим» у Татарові. За її словами, галерея – це лише частина пазлу. Насправді ж вплив фундації є значно ширшим.
«Здавалося б, для кого може існувати подібний проект у горах? Перш за все для художників і спільноти, яку фундація активно запрошує на різні події, – говорить Кольцова. – Такий простір створює комфортну атмосферу, сприяє нетворкінку та численним спільним проектам, обміну досвідом, знаннями, думками. І це надзвичайно важливо для загального мистецького процесу. Така локація для резиденції – ідеальна, аби зануритися у локальну культуру та сфокусуватися на роботі, адже багатьом в місті це зробити не так легко. Я була в резиденції Zenko Foundation минулого року. Це дало мені змогу дослідити локальні міфи, казки та особливості культури і підготувати виставку «Казка казок».
За словами художниці, у світі подібні резиденції та простори у віддалених куточках – звична практика.
Діяльність Zenko – це не лише виставки. За словами Афтаназіва, фонд має на меті інтегрувати сучасне українське мистецтво в європейську спільноту. Так 2-6 листопада в Татарові провели Zenko Platform – міжнародну конференцію, на яку запросили 24 представників із 11 країн: кураторів і директорів культурних інституцій Європи.
«Вони, звісно, були здивовані, коли ми їх запросили говорити про сучасне мистецтво в Карпатах, а не в Римі чи Лондоні, – каже Афтаназів. – Та завдяки зусиллям друзів зустріч відбулася, а у березні 2018 року ми представимо сучасне українське мистецтво на майданчику в Людвіґ музеї в Будапешті».
Також у планах Zenko – європейська художня резиденція у Татарові. Афтаназів переконаний, що коли художники з різних країн творять в одному просторі, діляться досвідом, думками, то по-іншому бачать творчість свою та партнерів.
«Наша мета – аби в Карпатах світові куратори і митці могли б вдосконалювати свою майстерність у галузі візуального мистецтва, театру, кіно, – говорить керівник фундації. – Ми до таких резиденцій готові, можемо виділити площі для облаштування майстерень. Працюємо з молоддю, шукаємо різні шляхи, щоб митці могли проявити себе».
Галерея дає розвиток
Директор франківського громадського Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський каже, що і фонд, і галерея Zenko, в першу чергу, розвивають Татарів, але є ефект і для Прикарпаття загалом.
«Починаються зміни у культурному житті селища. І це теж опосередкований вплив галереї, – говорить Звіжинський. – А ще галерея у Татарові – це додаткова нагода виставлятися і для франківських художників. Бо хоч у Франківську виставкові зали є, їх все одно недостатньо. Наприклад, нашу виставку «Чеч» уже бачили в Татарові, а в Києві її ще не вдалося організувати».
Звіжинський мав нагоду також відвідати міжнародний форум у Татарові. Каже, такі конференції у закритому просторі дуже корисні для повного занурення в тему і налагодження нових контактів.
Користь від мистецького осередку підтверджує й голова Татарова Олег Дзем’юк. Каже, що більше людей, то краще для села
«Ми плідно співпрацюємо і тішимося, що на території села є такий заклад, – говорить Дзем’юк. – Тим паче, тепер відкрилася галерея і такого розмаху немає ніде в сільській місцевості. Я особисто лише за розвиток мистецтва – це додатковий приплив туристів, відтак додаткові кошти і розвиток».
Звісно, не варто забувати, що, крім розвитку мистецтва, є значно прозаїчніші мотиви меценатства – як от імідж і репутація. Та якщо такі інвестиції задля іміджу здатні давати нові можливості та відкривати горизонти, то від того краще всім.
Comments are closed.