Михайло Вінтонюк відроджує кушнірство Покуття – реставрує та шиє кептарі (ФОТО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Майстер-кушнір Михайло Вінтонюк реставрує та створює нові кептарі за взірцями кінця XIX – початку XX ст. Михайло вважає, що з розвитком технологій кушнірство почали прирівнювати до мистецтва, тому його потрібно зберігати й відроджувати, пише Репортер з посиланням на Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Ознайомитися із відреставрованими та пошитими кептарями Михайла Вінтонюка  можна в національному музеї в «містечку майстрів». Також там можна побачити красиві давні кожухи та кептарі з фондів Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського.
Кушнірство – одне з найдавніших українських промислів, пов’язаних з виготовленням одягу, які спеціалізувалися на вичинці овечих шкір з хутром та пошитті кожухів, кептарів, головних уборів.
Безрукавий кожух – кептар, був поширеним як в гірських районах, так і на Покутті. Найчастіше його виготовляли з добре вибілених шкір. Це універсальний тип одягу, який носили цілий рік. Декорований кептар був дорогим задоволенням й не кожен міг його купити. Одягали кептар у святкові дні, на весілля, до церкви.

Кептарі на Покутті не відрізнялися від гуцульських.

Проте різниця полягала в оздоблені. Основною рисою одягу покутян є простота. Найпоширеніший спосіб декорування – аплікація білим, червоним, зеленим сап’яном та вишивка.
Слава доброго майстра приваблювала замовників навіть з далеких містечок та сіл. При цьому зберігалися певні регіональні особливості – традиції. Зазвичай майстер допитувався, звідки замовник, відтак відповідь диктувала форму виробу та його орнаментування. Поганим вважався той майстер, який в оздоблення виробу не вносив свій елемент декору. Вважалося, що він обов’язково мав володіти творчим баченням, мати індивідуальний підхід до замовника.

На Покутті це народне ремесло відоме з XIV ст.

Замовлення майстер приймав, коли приїжджав у село і виконував замовлення мешканців села з їх матеріалу: виготовленого власноруч або придбаного на ярмарку. Також майстер приймав замовлення вдома зі шкіри, яку сам вичиняв або купляв, а також зі шкіри, яку приносив замовник.
Розвивалося кушнірство насамперед там, де було поширене вівчарство. Ремесло в родині передавалося з покоління в покоління. Зазвичай ним займалися чоловіки, оскільки процес, пов’язаний з обробкою шкіри та шиттям виробів, був доволі трудомістким та вимагав значних фізичних сил. Одначе на Гуцульщині кушнірством займалися й жінки.
Сьогодні, на жаль, залишилися поодинокі народні майстри, які вміють виправляти овчину, виготовляти вироби та декорувати їх. Ще однією проблемою сучасних виробів є надмірне декорування, яскравість колориту, що є наслідком штучних матеріалів. Збереження народних промислів є важливим завданням для сучасних поколінь, оскільки воно є неодмінною складовою культурної спадщини українців.
Авторка: Лілія Триняк, кандидатка історичних наук,
завідувачка сектору етнографії Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

галич-літопис6
карта 2
Марусяк та Мула
ОСТАННІ НОВИНИ
медуніверситет
Три науковиці франківського медичного університету отримали стипендії Кабміну
Юрій Микитчук
Помер прикарпатець Юрій Микитчук, який у квітні повернувся з російського полону
10 Едельвейси
Ukraїner випустив документальний фільм про коломийську 10 бригаду «Едельвейс» (ВІДЕО)
контрабанда _1
Прикарпатець намагався провезти через кордон понад 70 коштовних каменів та 4 кг срібла
Бабин Середній Алея
У Середньому Бабині відкрили Алею Героїв у пам’ять про п'ятьох полеглих захисників
рятувальники
У Карпатах тривають пошуки туриста з Дніпра
Руслан Марцінків: Підтримка оборонців через програму «Бюджет участи» продовжиться і наступного року
Руслан Марцінків: Підтримка оборонців через «Бюджет участи» продовжиться і наступного року
дрони
ППО знешкодила понад 130 безпілотників з 158
втрати ворога
Мінус 2560 окупантів та 63 артсистеми — втрати противника за минулу добу
906472202_1786672249209897_7810861799964947332_n
Невеликий дощ, туман і до 8° тепла прогнозують на Івано-Франківщині 16 листопада
872611715_1135508605693959_3060586771826755012_n
Тис ягідний із Прикарпаття претендує на звання «Європейське дерево року»
Хода Бороди Святого Миколая _25
Центром Франківська пройшла хода «Бороди Святого Миколая» (ФОТО)
Прокрутка до верху