Шостого грудня на телеканалі Україна стартує серіал Дитячий охоронець. Актриса Ірма Вітовська зіграла у картині бізнесвумен, маму підлітка, якому знадобилася охорона.
Про те, як обирає ролі, виховання 11-річного сина, особисте життя та здійснення заповітної мрії Вітовська розповіла в інтерв’ю НВ Life, пише Репортер.
Кого граєте у серіалі Дитячий охоронець?
В одній із серій я граю успішну жінку, на ім’я Рита, вона незаміжня, виховує сина. Саме щоб захистити свою дитину, вона й наймає Тараса. Цей серіал буде цікавий багатьом, адже тут розкривається багато тем, проблеми батьків та дітей, стосунки між головними героями. Коли ти займаєшся кар’єрою, іноді можеш перестати усвідомлювати те, що відбувається у твоєму домі, з твоїми дітьми, цей час може бути втраченим. Тому треба знайти середину, як не втратити можливості у роботі, та тримати руку на пульсі особистого життя.
Вам легко зберігати цей баланс?
Важко. Хочеться жити чимось, крім творчості, адже життя швидкоплинне. Треба знаходити час на подорожі, рідних, друзів, та реалізовувати себе у творчості. У свої 20−30 років я жила лише роботою, ти працюєш на своє ім’я, а потім воно працює на тебе, інакше ти пропустиш багато цікавих речей поза цим.
Такої думки ви прийшли з народженням сина?
Цьому мене навчив син та внутрішній темпоритм. Кожна людина має інстинкт самозбереження, щоб вистачило часу ще на щось. Я людина активна, відгукуюсь на суспільство, а це теж забирає багато часу. Це відповідальність, ти вважаєш своїм обов’язком, коли твій голос гучний, у тебе велика аудиторія, ти акумулюєш речі, які можуть змінювати не лише твою долю, а й долю твоєї країни, а на це потрібен час. Тому я останні роки пов’язана більше з кіноіндустрією, до пропозицій телеіндустрії відношусь більш вибірково. З початком війни мій пріоритет — україномовні продукти, тому я долучаюся до них. Все залежить від того, скільки фізично я можу віддати часу.
Як син ставиться до вашої акторської професії?
Філософські, любить ходити зі мною на прем’єри. Беру його на показ навіть жорстких стрічок, таких як Іловайськ, Додому, Брама. Важливо, чим раніше він почне дізнаватися про серйозні речі, тим більше у нього всередині будуватимуться власні філософські переконання.
Чи є традиції у вашій сім’ї, які передаєте синові?
Ми ходимо до церкви, він знає молитви напам’ять, увечері сам молиться. Думаю, син інтуїтивно розуміє, що є добро, а що — зло. Іноді йому не вистачає здорової твердості. Йому легше уникнути конфлікту, не відстоює свою позицію через свою доброту, тому що він завжди хоче бачити хороше. А це біда для багатьох українців, ми маємо трохи бути злими та захищати себе. Тому син має бути воїном усередині.
Коли переповнюють емоції, поділіться вашими методами досягнення внутрішньої рівноваги?
Люди чомусь думають, що у мене складний характер, а це не так. Я просто з усіма ввічлива, але я маю таке поняття як дистанція. І щоб підійти до мене ближче, людина має пройти певний життєвий шлях. Я можу жартувати, ходити на вечірки, але все одно найкращі друзі, це мій чоловік і син. Це те коло, з яким ти помиратимеш, і це має бути найдорожчим. Рідні — у пріоритеті, з ким ти будеш поряд в останню годину, з ким розділиш останнє. Потім друзі, люди, яких ти шануєш, авторитетні особи. Я дуже вимоглива і не підпускаю слабкості, духовної – тим паче. Тому люди думають, що у мене складний характер.
Чи вдалося зберегти стосунки з друзями, які знали вас ще до популярності?
Коли буваю в Івано-Франківську, знаходжу день, щоби зібрати деяких подруг зі школи, добре проводимо час. Якось пішли на те місце, де раніше росла верба, і ми прогулювали школу. Це дерево для мене було дуже знаковим. Один із найкращих спогадів дитинства, коли ми сидимо на цій вербі, прогулюємо школу, їмо печиво.
Про що мріяли тоді, сидячи на вербі?
Мріяла про те, що можу літати, куди б тоді вирушила. Мрії здійснюються, але можливо не так, як ви їх точно уявляєте. Коли я була студенткою першого курсу, я любила пісню Viva Forever, гурту Spice Girls. Коли засипала у гуртожитку, мріяла, що знімаюся у кіно про кохання, з гарним хлопцем, різні сценарії, і ця пісня звучить за кадром. І коли для фільму Мої думки тихі нам вдалося купити права на цю пісню у Spice Girls, я була щаслива. Тоді сказала собі: «Ти таки зіграла в кіно про кохання, правда, маму з сином, але все відбулося». Коли я мріяла свого часу, Господь подумав: «Я зроблю це, але в іншій історії». Завжди плачу, коли чую цю пісню, адже це мрія з 1994 року, яка знайшла свою реалізацію по-своєму.
Ірма Вітовська закликала власників готелю “Дністер” схаменутися (ВІДЕО)
Це ваша ідея була використати пісню у фільмі?
Ні, режисер Антоніо Лукіч радився з нами й запропонував цю пісню. Я була щаслива, але розуміла, що важко купити права у Spice Girls. Але нам вдалося, ми встигли поки колектив не відновив гастрольний тур, бо потім це було б складніше реалізувати. Тому, коли чоловік вдома включає цей фільм, мене накривають сльози, пов’язані не лише з гарною стрічкою, а й думками, що є чудо. Режисер картини Мої думки тихі казав: «Фільм про чудо», і воно сталося у моєму житті.
Усі фото: пресслужба телеканалу “Україна”
Comments are closed.