Вперше за 300 років у знаковій для християн святині Києво-Печерська лавра на Різдво лунала українська служба. Зранку 7 січня Різдвяну урочистість у Свято-Успенському храмі очолив Предстоятель ПЦУ, Блаженніший митрополит Епіфаній.
Несподіванкою для вірян стала поява колядників у гуцульських строях. Хор “Еміс” Івано-Франківсько-Галицької єпархії ПЦУ під супровід цимбалів і скрипки заспівав традиційні гуцульські колядки й привітав із Різдвом, пише Репортер з посиланням на УП.Життя.
Архієрейський хор “Emis” створили у 2022. Вероніка Мартинюк разом із іншими учасниками хору співає на літургіях, виступає на фестивалях та записує народні пісні для сторінок у соцмережах.
Вероніка Мартинюк розповідає, що ідея заспівати у Лаврі колядки прийшла єпископу Богородчанському Феогносту (Бодоряку). До нього дзвонив Блаженніший Епіфаній з таким проханням.
Спочатку були плани поїхати з візитом до владики Епіфанія вже після Різдва. Збирались відвідати його 15 січня, бо 14 хор має виступ на благодійному фестивалі “Різдво нескоренної України” у Франківську. Але коли владика Епіфаній запропонував виступити в Лаврі, не могли відмовитися.
Після фестивалю записали собі вирушити з візитом у Київ, але напередодні Святвечора, з 5 на 6 січня, до нас зателефонував Блаженніший владика Епіфаній – запропонував поїхати в Лавру, виконати на свято кілька колядок. Для нас це було шоком – всі одноголосно погодились. Ми навіть не планували, не міряли, що зможемо виступити в Лаврі.
Хор заспівав старі колядки, які виконують на теренах Гуцульщини. У нас не було нот – мали лише слова. Тож, коли репетирували, то сиділи по вечорах і підбирали різні мотиви. Мелодія була, але, звісно, на голоси її ніхто не розписував. Для гуцулів це не актуально – вони виконують все в унісон. Хотіли додати свою родзинку, показати, що ці колядки можна подати по-сучасному, що гуцули бувають і такі, – розповідає Вероніка Мартинюк.
В Лаврі про Гуцульщину
У вступному слові в Лаврі дівчина говорила про гуцульські традиції – цитувала уривки з книги етнографа, письменника початку 20 століття Петра Шекерика-Доникова. Гуцульську тематику обрали, бо багато учасників хору з гуцульщини.
Наприклад, колядка “В неділю рано” є на просторах інтернету, але її щораз змінюють, “виправляють” діалект, – говорить регентка. – Нам це все пояснювали, що треба співати “щістя”, а не “щастя”. Багато наголосів гуцульських і самих слів нам підказували. З рукописних зошитів родини владики – взяли колядку “В господаронька нова світлонька”.
За словами Вероніки Мартинюк, виступ у Лаврі на Різдво був як сон.
Ми досі не віримо, коли нас пізнають на Івано-Франківщині. Коли сьогодні ходили колядувати, по лікарнях – підтримували наших воїнів колядками веселими – питають: “То ви колядували в Лаврі?” – Кажемо: “Так”. І всі з нами фотографуються. Для нас це зовсім незвично, але дуже раді, – каже Мартинюк.
Зараз хор переважно задіяний у благодійних проєктах. І продовжує колядувати – аж до Йордана.
У Києві почули Коляду з Прикарпаття
Спочатку не було зрозуміло, чи буде хор власне колядувати. Колядки відібрали з тих концертів, які вже виконувала Вероніка Мартинюк.
Мабуть, як і у всіх українців, серце раділо, душа десь навіть плакала – сльози були на очах, – каже владика Богородчанський Феогност. – Особливо коли співали мої хористи – це було зворушливо. Дякую Блаженнішому за довіру. Бо він їх вживу також уперше. Нам було приємно, що він довірився, обрав наш хор – щоби заколядувати саме в гуцульському вбранні. Окремо ще колядували у Блаженнішого. На другий вже день, коли повернулись додому, Митрополит написав, що радий і дякує за коляду. Поділився, що до нього телефонував міністр культури – дякував за виконання колядок з Прикарпаття.
Архієрейський хор створили у 2021. Зараз він налічує 12 людей.
Більше читайте в інтерв’ю на УП.Життя.
