Минулої суботи разом з 48 містами України й світу співав, музикував, танцював і Франківськ. В місті вже вп’яте провели День вуличної музики.
«Репортер» намагався встигнути всюди…
А то було куди піти і що послухати. Цьогоріч організатори підготували аж 12 локацій. Своє місце і свою музику міг знайти найвибагливіший меломан.
Традиційно свято розпочали зі встановлення вуличного піаніно у сквері Руської трійці. Відкрив фестиваль струнно-смичковий ансамбль обласної філармонії «Quatro corde». Вишуканим виступом музиканти передали естафету іншим.
За словами керівника ансамблю Анжели Приходько, вони щороку беруть участь у Днях вуличної музики. У світі це звична практика, каже Приходько, а от у Франківську ще звикають бачити академічних музикантів просто неба.
«Але я бачу результат, – говорить керівник «Quatro corde». – Мої знайомі не завжди готові йти у філармонію, бояться, що можуть не зрозуміти музику. А коли у такому форматі послухають, то захоплюються. І я говорю – тоді приходьте у філармонію. Так у нас з’являються нові глядачі».
Далі цю локацію віддали дітям. Пересічні франківці часто оминали її з посмішкою, затримуючись хіба на кілька хвилин. Тож юні музиканти грали більше для своїх найрідніших прихильників – бабусь, дідусів, батьків, молодших братиків і сестричок. Виконували для них класичні чи популярні твори. Та, напевно, найбільше люду на дитячу локацію вдалося зібрати дев’ятирічній Лізі Плетень.
Дівчинка запалювала, пробуджувала, оживляла місто ритмічним виступом – виконанням відомих рокових хітів на барабанах. І великі, і малі стрибали, хитали головами, відстукували ногами, а дівчинка гатила по барабанах чітко, ефектно, гучно – і з зовсім незворушним виразом обличчя.
Здається, всі емоції замість неї віддавав дідусь Лізи – Сергій Барбанов. Це він навчив онуку грати, бо сам музикант. Каже, сіла за ударні, коли їй виповнилося три роки. І було одразу помітно, що дитина чудово відчуває ритм. Нині дідусь страшенно пишається онукою, говорить, що загалом серед барабанщиків дівчат – тільки один відсоток. Вдома вони сім’єю люблять слухати рок і джаз.
Вуличне піаніно настроює 15-річний Олег Роман. Здається, нікого не бачить навколо – весь в роботі. Цікаво, що цей інструмент вже його – піаніно хлопцю подарували організатори свята. Ірина Слободян та Тарас Малий кажуть, давно шукали когось, кому можна віддати – в надійні руки. Олег – волонтер свята, вчиться у музичній школі по класу акордеону, а на фортепіано грає з чотирьох років. Йому подобається сам інструмент – настроювати, шукати правильні звуки.
До теми Ірина Слободян – людина тижня за версією «Репортера»
«Коли був малий, то наше піаніно розібрав начисто, – посміхається хлопець. – Мама навіть мусила викликати майстра, аби зібрав. Ні, це не розберу. Триматиму в надійному місці, дбатиму, аби воно потім знову стояло в місті на День вуличної музики».
З обіду у сквері Міцкевича зазвучала денна сцена. Її відкривали запальними мотивами від франківських гуртів «Фанковий ганок» і «Savka-pub-band». Для слухачів поставили зручні лавки, повісили кольорові стрічки. Та й музика тут була якась – кольорова, сонячна, на деякий час будь-хто забував про похмуру погоду.
Цього дня музика лунала чи не в кожному провулку, під’їзді, дворику і навіть у тролейбусі.
Родзинкою цьогорічного свята став саме цей громадський транспорт, тобто кольоровий «Trolleymus» – там провели справжню гарячу вечірку на колесах. Гарячу – в прямому й переносному сенсі – адже люду набилося, аж дух перехоплювало. Тролейбус курсував за маршрутом № 6 і влізти в нього міг будь-хто охочий…
Трохи перепочити від гамору та сховатися від дощу можна було в кафе «Балкон». Там зробили музично-поетичні посиденьки. Ще можна було пройтися до парку Шевченка й послухати на літній сцені «Залізничний джем» – імпровізації у просторі від різних музикантів.
Та, напевно, найбільше усі обізнані чекали на «Пенсію». Здається, що вже й пояснювати не треба, що це за такий проект. От, кияни Ірина й Сашко спеціально приїхали зі столиці до Франківська, аби побачити й відчути на собі це шаленство. І це знов було круто, сильно, терапевтично, шалено, але ще дуже музично. Такої кількості барабанів, скрипок, гітар, духових і струнно-смичкових у «Пенсії» ще не було.
Біля кав’ярні «Говорить Івано-Франківськ» зібрався цілий мурашник завзятих людей. І всі стрибали та рвали горлянки – як востаннє…
Далі найбільш витривалі пішли до Міцкевича на виступ київських гостей – гуртів «Junket» та {O}. Там було модно, електронно та якось магнетично.
З архіву Француз, ірландець та київські гурти стали родзинкою Дня вуличної музики у Франківську (ВІДЕО)
А хто ще чувся в силі після «Пенсії» та київських гостей – дружньо повалили у дворик медуніверситету. Тут теж було гаряче, тісно й драйвово. Майже, як у тролейбусі. У затишному дворику розгорнули електронну локацію, вона звучала майже до опівночі.
А закінчилося все – афтепаті у будівлі «Укртелекому» над фонтаном – аж до третьої ночі.
