«Репортер» продовжує публікувати Івано-Франківську абетку. Вона побачила світ на День міста – ще 7 травня 2022 року. Втім, через війну презентація пройшла майже непоміченою. На полиці книгарень видання теж не потрапило, бо його дарували офіційним делегаціям. А шкода ж, адже абетка гідна, аби її побачили читачі… Отже, нині – літера Є, тобто – євреї. Історично так склалося, що Станиславів часів Польщі та Австрії був більше єврейським містом, пише краєзнавець Іван Бондарев.
Британський мандрівник ХІХ століття Едмунд Спенсер назвав наше місто «Новим Єрусалимом, столицею жидів». Певна рація в його словах була, адже тогочасний Станиславів важко було назвати австрійським, польським чи українським. Половину його населення становили представники народу Ізраїлевого, які тримали у своїх руках 90% місцевого бізнесу.
На початках Потоцькі намагались селити євреїв в межах однієї дільниці, але дуже швидко вони розселились по всьому місту. На світанку ХХ століття 70% міської нерухомості належали юдеям. Пізніше, за Другої Речі Посполитої, коли вулиці поперейменовували на честь польських героїв та королів, євреї жартували: «Ваші вулиці – наші кам’яниці».
Отже, сучасний центр Івано-Франківська це здебільшого єврейська культурна спадщина. Тому ми присвячуємо їм літеру «Є».
Більше про історію євреїв Станиславова є тут: Історія знищеної громади
