«Запаморочливі пальці» акордеона

Надія Шегда Була така ситуація: коли в Україну приїхав посол з Франції, маестро акордеона Ян Табачник шукав дует акордеоністів. І, як виявилось, у всій Україні знайшовся тільки один такий дует в Івано-Франківську. Є хороші акордеоністи, які є солістами в окремих ансамблях, є дуети баяністів. Але таких немає. А як вони грають джаз!!

«Підвальні» музичні джазові зустрічі за кордоном дуже популярні. На жаль, у нас із цим по?іншому. Хоча, можливо, не в цьому річ, бо із залами теж неабияка проблема в нашому місті. Проте найголовніше, що є талановиті, музично обдаровані творчі люди, для яких найголовніше — дарувати себе.

Колись вчитель та учениця, зараз — колеги-викладачі Мирон Черепанин та Марина Булда у творчому тандемі — дуеті «Концертіно» уже 10 років. У четвер, 18 вересня, в арт?кафе «Химера» вони зачаровували присутніх естрадно-джазовим виконанням на акордеоні. Він — доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музикознавства та акордеонного мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.?Стефаника. Вона — одна з небагатьох, а точніше друга — і більше жінок-акордеоністок в Україні немає (ще одна у Києві — Євгенія Черказова), а також кандидат мистецтвознавства, доцент тієї ж кафедри музикознавства та акордеонного мистецтва, яку, до речі, створив Мирон Черепанин. Така кафедра єдина серед усіх музичних навчальних закладів України.

Єдиний в Україні доктор мистецтвознавства, який грає на інструменті, п. Мирон разом з Мариною зробили у світі акордеонного мистецтва те, що не вдавалося досьогодні нікому. Світ побачила книга «Естрадний олімп акордеона» — монографія, яка висвітлює естрадно-джазові напрямки музики і є цікавою для широкого загалу. Меценатом видання виступив Ян Табачник, з яким дует товаришує. Недавно, до речі, дует «Концертіно» був гостем на авторській передачі Табачника «Честь имею пригласить».

Французький вальс, угорський чардаш, танго, полька, гавот, аргентинське танго А. П’яццолли, яке свого часу завоювало найвищу музичну премію «Греммі», — ці та інші твори звучали у залі — і не могли не хвилювати.

І фагот, і кларнет, і кожен інструмент у симфонічному оркестрі — усіма ними може бути акордеон. Ось такий він багатогранний у фактурному плані.

Якщо скрипку у світі музики називають Королевою, то акордеон Мирон Черепанин дозволяє собі ототожнювати з собою (і має на це право!). Каже, що «інструмент має відображати музиканта», а отже, «акордеон — це Я, а Я — це акордеон».