Надія Шегда Його називають одним із кращих танцівників України. Іноді чіпляють ярличок «сексуальний мачо». Допоки Яма не побував у Франківську, більшість мешканців нашого міста була певна, що навіть одне слово, мовлене українською мовою, звучатиме з його уст кострубато. А виявилося, що українська для нього рідна.У понеділок, 2 березня, в Івано-Франківську здійснилася його мрія — Влад Яма відкрив свою першу школу танців.
Партнер завжди головний
—?Владиславе, хто привів Вас до танцю? Якою була перша перемога?
—?Привели мої однокласниці, які займалися бальними танцями. На першому турнірі я не виграв. Зайняв четверте місце, і мене це дуже розлютило. Відтоді почав займатися старанніше. Вже через два місяці переміг уперше. І тоді, в семирічному віці, я зрозумів, що все — в моїх руках. А найголовніше, що мені це подобається.
—?Наскільки емоційний стан впливає на якість виконання? Чи має бути у танцюриста-професіонала вміння абстрагуватися від зовнішнього світу?
—?Я б сказав по?іншому: танцювати треба так, аби передавати глядачам гарний емоційний стан. Коли йдемо на дискотеку, то танцюємо, якщо хочемо. Коли я у всеукраїнському турі, і щодня (26 днів) треба виходити на сцену, щоб подарувати людям радість, а їм байдуже, який у тебе настрій, то… самі розумієте.
Якщо перед виходом на сцену мені кепсько, намагаюсь уявити собі, що все гаразд, а я — найщасливіша людина.
—?Якою має бути Ваша партнерка?
— Думаю, що в танці, як і в житті, партнер має бути головнішим. І навіть якщо у житті — жінка, а в танці — партнерка знає, може і керує трохи більше, ніж партнер, то мудра жінка зробить так, щоб йому здавалося, що керує він. А справжній партнер повинен вміти танцювати жіночу партію краще, ніж вона. Тоді ця пара матиме успіх.
—?Закохуєтесь у партнерок, з якими танцюєте?
—?Закохувався. Згодом вирішив для себе, що це помилка. Мені це завжди заважало. Кілька останніх років ставлю перед собою бар’єр — забороняю собі. Справа в тім, що кожного дня треба торкатися руки, бачити одне одного… Це як сімейне життя. Тому вирішив, що вистачить.
—?Хто Ваша партнерка зараз? З ким танцюєте?
—?Зараз танцюю переважно соло. Це досить незвично для бального танцю. Але в душі завжди сумував, коли щось не виходило. І одразу з’являлося бажання зробити щось самому. Хоча кажуть, що поганому танцюристові партнерка заважає. Але працюю останнім часом наодинці, і мені це подобається. Якщо треба, то співпрацюю з Оленою Шоптенко, наприклад, в балеті Олени Коляденко «Фрідом».
У ритмі самби
—?Виконання якого танцю є критерієм майстерності? І який Ваш улюблений танець?
—?Трапляється, що один танець у пари виходить краще, інші — гірше. Втім, якщо говоримо про техніку, то в латиноамериканській програмі я б назвав румбу, у європейській — повільний фокстрот. Мені особисто найбільше серед усіх танців подобається самба. Коли чую ритми, звуки самби — не можу встояти на місці.
—?Чи мають для Вас значення якісь певні числа, знаки, співпадіння? Скажімо, з Наталею Могилевською Ви танцювали під номером вісім.
—?Я встиг полюбити вісімку, тим паче, що це знак безкінечності. Але дуже люблю номер 12. Під іншим жодного разу не переміг. А перелічити всі — вам не вистачить і сторінки. Все це було переважно у юному віці. Згодом був і Кубок України, і відкритий чемпіонат Лондона…
—?У чому Ваше натхнення?
—?Немає чогось одного. Це може бути музика, море. Щодо першого, то найбільше люблю слухати латиноамериканську музику. В автомобілі слухаю радіо, бо там є момент неочікуваності.
Дихання танцю
—?Бернард Шоу колись казав: «Танець — це вертикальна поза горизонтального бажання». Якою буде Ваша інтерпретація?
—?Якщо загалом про танець, то я собі дозволю з ним не погодитись. Є такі рухи, де цей вислів може працювати. Але якщо в танці є ненависть, то ні про яке горизонтальне положення говорити не можна. Танець — це дихання, щось набагато більше за бажання.
—?Чим захоплюєтесь окрім танців?
—?Намагаюся розвивати себе у футболі, як би це дивно не звучало. Є гарна команда — ФК «Маестро» — збірна артистів естради і кіно. У нас було декілька офіційних матчів.
— Якби Вам запропонували зніматись у кіно, то на яку роль Ви би погодилися?
—?Вже пропонували, але не те, що мені хотілося б. Погодився би втілювати щось цікаве, навіть у незвичному для себе амплуа.
Comments are closed.