Культура

«Венера в хутрі» та з нагайкою

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Євгенія Ступ’як У вівторок, 27 січня, в культурно-мистецькому житті Івано-Франківська відзначали доволі незвичне для?нашого міста свято — 173?річницю від дня народження скандально відомого письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. На згадку про?нього в культурно-мистецькому центрі «Є», який, до речі, впевнено займає лідерські позиції по кількості проведених культурних заходів, відбулася презентація українського перекладу книги Захер-Мазоха «Венера в хутрі» Наталії Іваничук.

Презентована книга побачила світ ще влітку минулого року, але до Франківська авторка перекладу та один із засновників серії «Приватна колекція» Василь Габор привезли її спеціально до цього пам’ятного дня. До збірки входять три твори Мазоха «Венера в хутрі», «Дон Жуан з Коломиї» та «Місячна ніч».

Під час презентації авторка перекладу, яка, до речі, є донькою хрестоматійного письменника Романа Іваничука, привідкрила деякі таємниці перенесення творів Мазоха в україномовний простір. Відомо, що Захер-Мазох народився і перші 10 років свого життя прожив у Львові. Цікавим фактом його біографії, який мав безпосередній вплив на творчість, є те, що батько письменника, статечний австрійський поліцай, був невдоволений слабким здоров’ям нащадка і кожного літа відправляв його до Винників, до годувальниці Гандзі, яка й прищепила йому українську мову. Тому, як каже Наталія Іваничук, Мазоха дуже легко перекладати, адже на відміну від класичної побудови німецькомовних текстів, перегружених синтаксичними конструкціями, мова творів Мазоха — коротка й цим близька до нашої. Щоправда, перекладачці довелося постаратися, щоб зробити мову твору сучасною і при тому зберегти мовну традицію ХІХ століття. Над збереженням духу того Львова, яким його знав Мазох, довелося й попра­цювати Андрію Кісю, оформлювачу книги, який вніс у неї світ зображення львівських еротичних фресок.

Щодо скандальної слави автора, то їй слід завдячувати психіат­ру Еббінгу, з легкої руки якого отримання насолоди від знущань партнера й охрестили мазохізмом. Перекладач же бачить у творах безмежне обожнювання жінки, вознесення її на п’єдестал поклоніння аж до згоди стати її довічним рабом, проте при цьому на першому місці фізичне задоволення аж ніяк не стоїть.

Завершилося свято Мазоха у Франківську постановкою колективом «Біла зебра» уривків з твору «Венера в хутрі». Чергування гри акторів та їх тіней, осу­часнені костюми — шпильки, панчохи, хутряна шубка і, звісно, — нагайка, перш за все робили постановку видовищною. Проте навіть з тих малих уривків можна було зрозуміти, що філософія кохання Мазоха центрується на жінці, а приниження й упокорення — просто побічні ефекти.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.