Культура

Снятинське земляцтво в Івано-Франківську

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Роман Фабрика Об’єктив фотокамери зафіксував на цифровому носії групу немолодих людей, яких об’єднує коротка назва — Снятин.

Старовинне місто над Прутом-рікою було їхньою колискою. На прямих і звивистих вулицях Снятина пройшло їхнє дитинство і юність. Не тільки ці, що на світлині, але й багато інших, які свого часу вчилися у Снятинській середній школі ім. В.?Стефаника, здобули, як правило, вищу освіту, завели сім’ї, народили й виховали дітей, дочекалися онуків… Нині, через гони літ, вони мешкають у різних містах нашої держави. Вихідців із Снятина сьогодні можна зустріти в Канаді і США, у Москві і Києві, у Чернівцях і Житомирі, у Львові і Рівному… Годі й перелічувати міста і села, де б нині не можна було зустріти «снятинців».

А ось група вихідців з цього старовинного міста, яке незабаром відзначатиме своє 850?річчя, ветерани?снятинчани, що проживають в обласному центрі, створили в Івано-Франківську своє «Снятинське земляцтво». І тепер час від часу проводять неформальні, наперед анонсовані зустрічі. То у визначений час і день сядуть за довгий, щедрий стіл затишного кафе, а згодом за смачно приготовленими стравами, серед яких і ті, що знайомі з далекого дитинства, збиралися у щедрій господі Мирослави Кантемир.

Минали місяці і «Снятинське земляцтво» гостювало в будинку Олександри Тодощук-Фабрики. Вона снятинчанка, там навчалася, там знала ще молодими оцих посивілих сьогоднішніх подруг, однокласників, знайомих. Закінчивши факультет іноземних мов Львівського державного університету ім. І. Франка, чотири десятиліття навчала дітей в школах №?11, 13, 17. Її колишня однокласниця Люба Буркун нині відомий педагог, вихователь здібних юних піаністів в Івано-Франківській музичній школі №?1, де працює завучем. А снятинчанин Мечислав Фіглевський — доцент Прикарпатського національного університету В.?Стефаника.

Чергова, нещодавня зустріч снятинчан відбулася у приміському селі Загвізді, на вулиці Липовій. Гостей приймала Тереза Дем’янів. Вона кандидат фізико-математичних наук, завідує кафедрою в Галицькій академії. Пані Тереза — добра господиня, чуйна матір і бабуся. У господарсько-кулінарних клопотах, що передували зустрічі земляків, їй допомагали син, донька, невістка, зять, онуки. Живуть мирно, у злагоді, у певному достатку. Не тільки гарно почастували гостей-друзів дитинства, але й познайомили з усіма членами родини, показали власну пасіку, садок, квітник.

Того сонячного дня було що пригадати Зузанні Неженець, яка 45 років пропрацювала технологом швейного виробництва. Цікаво й захоплююче розповіла друзям про своє життя біохімік Марія Сідлярчук. Після здобуття вищої освіти вона працювала у Красноярську, на Донбасі, згодом на Івано-Франківському заводі тонкого органічного синтезу. А ось Богдан Костинюк, який мешкав на околиці Снятина, яку називали Августдорф (бо там колись проживали німецькі колоністи), розповів про свої життєві дороги, про своїх дітей та онуків. Богдан Миколайович Костинюк — ветеран-енергетик.

Уляна Зорій-Думка та Ольга Калинчук — медики, лікарі. Пані Уляна донька відомого художника, скульптора Михайла Зорія. Він автор оригінального пам’ятника композиторові Денису Січинському, що височить на його могилі у меморіальному сквері в обласному центрі. А Ольга Калинчук — дільничий лікар першої міської поліклініки. Має дітей, онуків. Цікавиться політичними перипетіями в Україні, має свої незаангажовані погляди на різні події в місті, області, державі.

Як завжди у центрі уваги таких зустрічей земляків Михайло Кіцул. За фахом зубний технік. Його хобі — історія Снятина, нові і давні світлини з видами міста, портретами його мешканців. Пан Михайло підтримує тісні стосунки зі своїми земляками  — лауреатами Державної премії ім. Т.?Шевченка Яремою Гояном, Василем Пилип’юком, краєзнавцем Теофілом Виноградником. До речі, мама Михайла Кіцула Марія Іллівна була рідною сестрою Василя Касіяна —?відомого графіка, народного художника України.

Згадували, пригадували, співали, жартували, фотографувалися… А коли настав час прощатися, гуртом визначили місце наступної зустрічі. Коли вона буде? Поки що — таємниця для сторонніх. Але члени «Снятинського земляцтва» завчасно будуть повідомлені про час і місце зустрічі.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.