Надія Шегда Всі роботи Василя Красьохи етюдного характеру. Його тематичних картин колеги-художники ніколи не бачили. Пейзажі його зачаровують, а вихоплені, наче викрадені «моменти» реалістично-художної дійсності, привертають увагу і змушують спинитись.
Знаний і бажаний учасник багатьох пленерів в Україні та за її межами — наш земляк, — уродженець Волині, член Національної Спілки художників України Василь Красьоха у «Химері» презентував свої мистецькі твори.
Звісно, малювати саме так може не кожен, та й справа ця аж ніяк не відповідатиме певним канонам. Як правило, етюди, намальовані на пленерах, слугують ескізами до ширших і більших задумів. Проте роботи Василя Красьохи довершені і, розглядаючи їх, зовсім не виринає думка про те, аби помістити ту чи іншу картину у якийсь ансамбль, мовляв, так було б ліпше. «Свіжі, швидкі і безпосередні замальовки з натури часто виглядають краще і правдивіше від замучених ідеологіями та зовнішньо-показовими ефектами станкових полотен, робленими в потемках майстерні», — акцентує колега по пензлю Анатолій Звіжинський.
Впродовж багатьох років діяльності художник сповідує реалістичну пейзажну традицію. Василь Красьоха мріє, аби у нашому місті з’явився організатр мистецького пленеру, який би через засоби мистецтва прививав у сучасних міщан любов і розуміння до архітектури кам’яниць, до містечкового сфумато, до ритму, який характерний урбанізованому середовищу.
Колись з повсякденності і сірості вихоплювали «смачні фрагменти» барбінозці та імпресіоністи, зараз же — настає час, аби з’явилися нові інтерпретатори пленерного живопису, які обов’язково доєднаються до Василя Красьохи і творитимуть пленерну традицію сьогодення.
Comments are closed.