Євгенія Ступ’як
Уже традиційно другого тижня осені Львів перетворю-ється на книжкову столицю Східної Європи. Цьогорічний, шістнадцятий Форум видавців відбувся з 10 по 13 вересня із красномовним закликом – «Час читати».
Настрій
Цими днями Львів справляв доволі позитивне враження з відчутно оптимістичним акцентом на захопленні друкованим словом. Вулиці старого міста переповнені натовпами туристів, мало не в кожного – пакети з книгами. У кафешках люди смакують каву і хваляться новопридбаними книгами чи гортають програму – обирають куди піти, кого послухати. Майже ніхто не дивується, якщо за сусіднім столиком сидять Юрко Іздрик, Сергій Жадан, Іван Малкович чи ще хтось із не менш відомих особистостей. Тішить кольорами парад Левів перед Ратушею та театралізована хода акторів на Площі Ринок. Здається, навіть саме місто сприяє Форуму – знаменитого львівського дощу нема і в помині.
Час і місце
Проте, на жаль, не таке приємне враження справляє сама виставка-ярмарок у Палаці Потоцьких. Проблема та, що завжди, – бракує місця. Щоб дістатися до обраного стенду, треба мати неабияку силу волі та знижений поріг больових відчуттів – тут, якщо не наступлять на ногу, то штовхнуть ліктем. І не дивно. Бо Львівський книжковий ярмарок лише за кількістю презентованих видавництв є одним із найбільших в Європі. А за площею – найменшим. Цього року на 1446 м2 якось умудрилися поміститися 650 українських та 20 іноземних видавництв.
Організатори форуму запланували близько 450 різноманітних заходів. Це, звісно, ставило гостей перед вибором. Адже на одну годину могло припасти три-чотири дійства, на які неодмінно хотілося потрапити. Та навіть обравши якесь, настрій могла знову зіпсувати та ж біда – тіснява. Для прикладу, авто-граф‑сесії авторів інколи паралізовували цілий поверх. Бо якщо, наприклад, біля першого стенду збирається невеличка купка людей – ходу далі вже немає.
У пивному барі Роберта Домса, де мали виступати зі спільним проектом Жадан і харківський гурт «Собаки в космосі», ще за годину до того не було місць. Те саме сталося і з «Ніччю поезії», яка зазвичай відбувалась у Пороховій вежі. Цього року її перенесли у мистецьке об’єднання «Дзига», зал якого у кілька разів менший…
Автор і книга
У програмі форуму було зазначено участь 135 українських авторів та 31 іноземного. Зірковим гостем став норвезький письменник Юстейн Гордер, відомий автор бестселерів «Світ Софії» та «Помаранчева дівчинка». Прибули до Львова і польський автор історичних детективів Марек Краєвський, і російський письменник Андрєй Бітов. Французьку жіночу прозу представляла Ірен Френ зі своїм романом «Потерпілі острова Тромелен».
Щодо українських авторів, то вони свого читача трохи розчарували. Не раз можна було почути, що кількість і якість презентованих на Форумі українських художніх книг навіть на половину не дотягає до минулорічного рівня. Очікуваний роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» можна було знайти тільки уривком у журналі «Сучасність». Марія Матіос, яка минулого року наробила ажіотажу своєю «Мамою Моріцею», нині привезла «Кулінарні фіґлі» (доповнену та перероблену збір-ку «Фуршет») та «Чотири пори життя» (тексти раннього періоду творчості). А де ж нове?
Щоправда, приємне враження справило «Повне академічне зібрання творів Богдана-Ігоря Антонича», видане в «Літописі» до 100‑річчя поета. Це, до речі, єдина книга, яку рекламували на львівських білбордах.
Традиційно обрали на форумі і кращу книгу. Нею став «Лексикон львівський: поважно і на жарт» – спільну роботу Наталі Хобзей, Оксани Сімович, Тетяни Ястремської, Ганни Дидик-Меуш.
Куди без них?
Звісно, не обійшлося на Форумі і без відомих політиків. Бо скоро вибори. (Втім, вони в нас майже не припиняються – Авт.). Чи не в останній момент підтвердив свою присутність Віктор Ющенко. Цьогорічний візит президента обійшовся видавцям дешевше. Бо якщо минулого року його приїзд зупинив роботу ярмарку на кілька годин, то тепер заходи безпеки обмежили звичною охороною. До речі, президент закупився на 1700 грн.
Прибули на читацьке дійство і лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк з родиною, і Юрій Луценко. Виглядало доволі кумедно, коли поруч з відомими письменниками, автографи просили і в головного міліціянта країни.
Звісно, це далеко не все, що було цікавого на Форумі. Адже кожен, хто хоче і любить читати, міг віднайти там хоча б одну саме свою книгу, презентацію, тандем-читання, дискусію. І тішить те, що, незважаючи на кризу, таких людей, за оцінками організаторів, назбиралося близько 70 тисяч.
