Тарас Нагірний На Прикарпатті щороку відновлюють старі і будують нові храми різних конфесій. У нашому краї є значна кількість римо?католицьких костелів. В одному з них — у костелі селища Лисець — зберігався Чудотворний образ Пресвятої Богородиці, який у 20?ті роки минулого століття був вивезений до польського міста Глівіце. У храмі, що реставрується, тепер встановлено його копію і відбуваються богослужіння.
Селище міського типу Лисець розташоване за декілька кілометрів на південний захід від Івано-Франківська. Вперше в історичних джерелах поселення Лисець згадується у 1416 чи 1428 році. Пізніше, в середині 17 ст. воно отримало назву Старий Лисець. Поряд з ним, на протилежному березі Бистриці Чорної (Солотвинської) виникло Мочар-місто, з 1652 року — містечко Лисець. Є кілька цікавих версій щодо походження його назви. «Лисцями» місцеві жителі називали безлісі, лисі пагорби з неродючою землею. За народною легендою у цій місцевості колись давно поселився лисий дід з родиною, тому й назвали село Старий Лисець. Дехто виводить назву від того, що тут в навколишніх лісах водилося багато лисиць.
Розташований недалеко від Станиславова, Лисець швидко розвивався як торгово?ремісничий центр місцевої округи завдяки спільним зусиллям його мешканців: українців, поляків, вірменів, євреїв. У 19 ст. населення селища зросло до трьох тисяч осіб. Для потреб віруючих діяв костел, церква, синагога. Як описує польський ксьондз Валеріан Барковський, у 1834 році на кошти графа Рудольфа Стадіона було розпочато будівництво костелу у романському стилі з п’ятьма вівтарями. Завершили будівництво у 1852 році за священика Домініка Баронча. Особливістю Лисецького костелу було те, що він був храмом двох католицьких обрядів — латинського і вірменського.
Найдавнішим і найціннішим скарбом цієї подвійної парафії був вміщений у великому вівтарі образ Найсвятішої Панни Марії — Пресвятої Богородиці. Цей образ дуже подібний до образу Матері Божої Ченстоховської (Белзької). Образ було оздоблено мідною з позолотою сукнею з квітами, прикрашено короною, яку виготовив Миколай Агонсович у 1812 році. Точних відомостей про походження ікони немає, оскільки всі документи з першого костелу згоріли під час пожежі 1779 р. Існує твердження архиєпископа Якуба Августовича, що цей образ намалював священик на ім’я Колумб. Він передав його іншому священику — Георгію. Останньому з’явилася у сяйві Богородиця і сказала перенести ікону до костелу. Георгій вночі поніс образ до храму, хоча не мав ключа від нього. В цей час невідомо звідки з’явилася мала дитина з ключем і відкрила двері. В той же час образ Матері Божої піднісся у повітря, «ввійшов» до костелу, осяяний великою кількістю свічок.
За іншим переказом ікона, яка перебувала у священика у будинку, почала мироточити. Це було сприйнято віруючими як прохання Богородиці перенести образ до храму. Однак декілька міцних чоловіків не змогли навіть підняти ікону. Тоді покликали на допомогу дітей віком до семи років. Діти легко справилися з цією місією і без труднощів перенесли ікону до храму. Надзвичайними ласками до місцевого люду проявилася Лисецька Богородиця. У 18 ст. під час епідемії чуми у нашому краї жителі Лисця були чудесним чином врятовані від смертельної недуги. Сотні людей спішили до чудотворного образу і багато сліпих, глухих, кульгавих зцілювались біля нього. У 1781 році Папа Римський видав декрет на щорічний відпуст у Лисці 15 серпня. З того часу щороку тисячі людей прибували до селища, щоб у місцевому костелі біля ікони отримати Божу благодать і ласку Небесної Королеви.
Під час Першої світової війни російські війська зайняли Лисець, евакуювали місцевих жителів. Костел зазнав значних пошкоджень. Образ було пограбовано: з нього знято срібну корону, позолочену сукню та коштовності. Пограбована ікона була кинута на вівтар і лежала там у забутті. Але знайшовся віруючий чоловік, капітан російської армії Петро Аничков, який перевіз у травні 1917 р. ікону до Станиславова і віддав на зберігання настоятелю парафіяльного костелу ксьондзу Лімановському. Вот же она, лента жизни настоящих русских героев, где слова виляют, а фантазия расцветает, порно с грязными разговорами на русском – настоящий фонтан эмоций и пошлых шуток. Как веселиться и расслабиться, не бледнея и не краснея, под эту ссылку можно попасть и узнать, как диалоги превращаются в неожиданный и пикантный танец, его/ее голос вызывает улыбку и смех, открывая врата в мир страсти. Не пропустите шанс окунуться в атмосферу, где реальность сливается с фантазией, слова становятся острее, а удовольствие – куда более насыщенным. Чудотворний образ встановили у новозбудованому вівтарі храму. Міщани масово приходили помолитись і поклонитись Матері Божій. Багато з них робили значні грошові пожертви, за рахунок яких виготовлено позолочену корону, коштовне вбрання за малюнком Розалії Поготельської. Його виготовив львівський ювелір Юзеф Лімановський, а раму оздобив Адам Качинський. На прохання лисецького ксьондза Миколи Мойзеновича і парафіян селища 7 вересня 1920 року образ було перенесено до Лисця на радість місцевих жителів. На жаль, у селищі ікона Матері Божої перебувала недовго, її було вивезено до польського міста Глівіце.
В радянський період костел був перетворений на колгоспний склад і перебував у занедбаному стані. Тепер відбувається відновлення храму, проводиться його реставрація. На вівтарі встановлено копію Чудотворного образу Богородиці. Про опіку і заступництво Матері Божої над місцевими жителями і костелом свідчать цікаві факти. Коли на ремонт храму були потрібні значні кошти, знайшлися меценати з Австрії і Німеччини, які з 9?ти костелів, пропонованих до реставрації, вибрали лисецький храм. Інший випадок засвідчив пожертву великої суми грошей на храм від невідомої пані. Під час покриття бляхою готичного куполу костелу один з робітників впав з 20?ти метрової висоти. На диво очевидців він залишився живим і неушкодженим.
Тепер костел у будні і святкові дні відвідують місцеві парафіяни: поляки і українці. Вони з щирими молитвами звертаються до Найсвятішої Панни Марії та Пресвятої Трійці з надією на Божі ласки і духовні дари. Вони сподіваються, що Чудотворну ікону Лисецької Богородиці буде повернуто до селища на радість всієї громади. Жителі Лисця знають і вірять, що Найласкавіша і Наймиліша Пані є завжди з ними, у їхніх душах і серцях, які сповнені любов’ю до Небесної Матінки.
Comments are closed.