Культура

Говорити про джаз

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Надія Шегда Декілька днів тому іванофранківці мали можливість послухати джазовий дует Зоряни Рось та Сашка Качанова. Зоряна каже, що дует «створився» майже випадково. Багато іншого, що пов’язало співачку з джазом, теж трапилося дещо несподівано. Проте насправді вона йшла до цього довго і свідомо.І розповідати про джаз вона може годинами.

 

Зоряна Рось почала співати вісім років тому. Через три роки до одного із львівських ресторанів, у якому вона виступала, прийшли клієнти, серед яких був конферансьє швейцарського цирку. Так Зоряна підписала свій перший контракт.

«За кордоном практикуються такі собі вечірні спектаклі, — розповідає співачка. — Програма, в якій я працювала, не була джазовою. Втім, саме там, у Швейцарії, мені потрапила до рук фонограма композиції «Осіннє листя». Ця музика залишила глибокий слід у серці Зоряни, і саме завдяки їй було твердо вирішено — співати саме джаз.

Щодо освіти, то тут все майже стандартно. Виховувалась у сім’ї музикантів, далі — музична школа по класу фортепіано, інститут культури і мистецтв Прикарпатського університету ім. Стефаника. Згодом Зоряна отримала ди­плом «славнозвісного» закладу Михайла Поплавського, тому що планувала займатися викладацькою діяльністю.

 

Від ресторану

Батьківщина джазу — Америка. Тому, за словами Зоряни, вчитися співати джаз треба саме в американців. Сьогодні співачка має величезну фонотеку різноманітної джазової музики: джаз-рок, інструментальний джаз, вокал, багато записів різних стилів, напрямків та окремих виконавців. «Спочатку в мене все це було на касетах, згодом на дисках, а вже значно пізніше я довідалась, що можна стягувати з Інтернету, — зізнається Зоряна. — Правда, іноді дозволяю собі купувати й дорогі фірмові диски».

Опановувати мистецтво джазового вокалу їй доводилось самотужки, слухаючи диски, а відтак співаючи англійською, французькою, португальською і… хотілося додати — українською. Проте до цього ще треба дійти.

Уже із власного досвіду молода співачка резюмує: «Я зрозуміла, що з джазом, як і з ре­кламою». Що більше, частіше, то краще результат. Пригадуючи свої виступи у колективі «Джаз-бенд», який вона створила разом з Романом Раком у Львові, Зоряна каже, що на їхні ресторанні виступи щоразу приходило все більше люду з проханням заспівати ще раз ту чи іншу пісню. «Це були джазові пісні, — каже вона. — І мене це так тішило! Нехай я співала не у джаз-клубі, але це давало розуміння, що не все безнадійно».

 

Живий джаз

Зоряна каже, зараз актуально синтезувати, поєднувати джаз і народну музику. За її словами, вона абсолютно відчуває себе і тоді, коли співає народні пісні. Каже, що джазові гармонії дуже добре поєднуються з автентикою. Власне таким, напевно, і має бути український джаз.

Поштовх до осягнення глибини народної музики Зоряна отримала теж у Львові, втрапивши до театру Леся Курбаса. Стала учасником проекту «Майстерня пісні» (автор і керівник Наталка Половинка). Там Зоряна два роки перебувала, за її словами, «у глибинному просторі», втілюючи і проживаючи на сцені тригодинну виставу «Вість літа». Навіть іноземці, які не розуміли, про що співалося, як переповідає Зоряна, залишалися до кінця вистави.

Нині Зоряна має мрію створити «живий» джаз-бенд, який звучав би як єдиний інструмент і голос. «Будучи в соляних копальнях у Польщі, ми грали концерт, в якому поєднався саксофон, скрипка, індійський бубен, дримба, металева бляха, яку ми знайшли, і звукові експерименти з народною піснею», — згадує співачка.

 

Свобода та імпровізація

Американський підхід до джазу — це цигарка, хриплий голос та імпровізація, яку можна записати нотами. А також — академічність, прикладом якої може бути творчість Елли Фітцджеральд.

«Я хочу співати джаз так, щоб на піано можна було зробити такі градації, які розкриють музику, яку я виконую, та мене як музиканта. А найголовніше, що, виконуючи цю музику, тобі здається, що ось-ось наступить момент, коли ти закричиш. Джаз — це свобода», — так висловлюється Зоряна Рось. Можливо, вона знає, в чому справжність музики і де її, оту справжність, шукати.

Що ж, слухати джаз у виконанні Зоряни Рось означає певною мірою пізнавати внутрішній стан співачки. А для того, щоб наблизитися до джазу, його треба слухати. Більше. Частіше. Ще великий джазмен Френк Заппа казав: «Говорити про музику — це все одно, що танцювати про архітектуру».