Роман Фабрика З настанням літа справжній мистецький десант з Прикарпаття висадився у столиці України на святій землі Софії Київської. Вперше у виставкових залах Національного Заповідника «Софія Київська» були представлені твори сакрального мистецтва XVII — початку ХХ століть, а також гуцульські писанки, святковий одяг, побутові речі мешканців гір та сучасний розпис на шовку і гобелени Богдана Губаля.
Ім’я цього мистця добре знане серед шанувальників мистецтва як досвідченого майстра ручного гобелену. Про творчість Б.? Губаля йдеться в альбомі «Двісті імен. Декоративне мистецтво кінця ХХ століття», він лауреат обласної премії ім. В.?Стефаника в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво».
Цими днями п. Богдан повернувся з Києва і охоче розповів про свій вернісаж у Софії Київській.
У трьох виставкових залах національного заповідника представлено 40 гобеленів і батиків. Батики — це художній розпис на корейському шовку. Зокрема, у Києві експонуються батики «Золото скіфів», «Казкове місто», «Роздуми» та інші. Стосовно гобеленів, то зацікавленість викликають «Енергія відродження», «Полонина полонила», «Космацькі мотиви»… Мені було дуже приємно побачити на відкритті виставки відомого у мистецьких колах нашого краянина Олександра Биструшкіна, художницю, також коломиянку Марту Базак, Галину Забашту — викладача з Інституту прикладного мистецтва імені М.?Бойчука та багатьох інших знайомих і незнайомих, шанувальників високого мистецтва.
Творчість Богдана Губаля завжди привертала увагу. Його гобелени, а тепер уже й художні розписи на шовку є не тільки в музеях та приватних колекціях Івано-Франківська, Києва, Львова, Казані, Хмельницького, Дрогобича, але й в Канаді, США, Чехії, Фінляндії, Кореї. Майже всі його роботи органічно поєднують у собі станковізм і декоративність, в більшості своїй пов’язані з натурою лише асоціативно і проявляються при сприйнятті їх просторової структури та кольорово-композиційної побудови.
Фахівці, мистецтвознавці сходяться на тому, що він використовує у роботі простоту прийомів, символіку знаків, кольору. В його творах завжди чітко сформовані художні ідеї. Тому й не дивно, що його роботи, за висловом Уляни Головчанської, привертають увагу, зачаровують відвідувачів «Софії Київської».
І на завершення цієї розповіді про карпатський вернісаж у залах Софіївського національного заповідника хочу завершити повідомленням про те, що вихованці кафедри дизайну, де працює доцент Богдан Губаль, Віталія Кривко-Липка, Дмитро Задерей та інші за свої розробки нещодавно отримали десять авторських свідоцтв, а студент Олександр Осадчий отримав патент за розроблений ним комп’ютерний столик. Стосовно самого Богдана Івановича, то він уже має чотири авторські свідоцтва.
Відрадно, що гуманітарії, художники, дизайнери університету ім. В.?Стефаника з молодих літ розширюють свій творчий діапазон інтересів, здібностей, знань.
