Зухвале привласнення заводу «Укрвійськбуд»: спецрозслідування «Брат за брата»

Як непомітно поцупити військовий завод розміром з пів-Ватикану? Хто міг би отримати «Оскара» за найзухвалішу аферу десятиріччя і як до цього злочину причетні найвищі чини Міністерства оборони? Про це йдеться у сюжеті програми соціальних розслідувань «Брат за брата» на телеканалі ZIK.

На київському «Укрвійськбуді» колись зводили все – від аеропортів до житла для військових. Як сталося, що промисловий гігант луснув, як мильна бульбашка? І чому проквітає завод збірних конструкцій – його львівський брат-близнюк, на якому зараз працює близько 200 людей? У той час, як на  столичному, всього двоє – директор та бухгалтер.

Нині «Укрвійськбуд» інакше, як з даху сусіднього будинку, не побачити. Новий так званий власник не пускає. Все почалося з того, що державним заводом знехтувала держава. Завод свого часу займав 20 гектарів. Коштовна територія, обладнання, будівлі, артезіанські свердловини, залізнична гілка на мільйони…

Наприкінці 90-х-початку 2000-х самопроголошений директор Сергій Горячев та його заступник Олексій Дубов після декількох років псевдодіяльності назначили завод банкрутом.

Суд обрав того, хто мав керувати власністю підприємства-банкрута. Таким чином розпорядником заводського майна став Ігор Капелюшний. Спочатку майно «Укрвійськбуду» дісталося фірмі «Кредо», засновником якої був пан Горячев. Отож він продав завод сам собі. Далі завод у «Кредо» купила фірма «Злагода». Її співзасновниця – донька Горячева. Потім майно перейшло до «Мет-Інвест» і її «організаторки» Вікторії Данилюк – племінниці Капелюшного. Врешті-решт мільйони «Укрвійськбуду» опинилися в компанії «Реноме» того ж таки Капелюшного, Віктора Коробкіна та Геннадія Дубова, сина заступника директора.

Вказівку розпочати процедуру продажу майна «Укрвійськбуду» підписував тогочасний міністр оборони Володимир Шкідченко, якого зараз судять за злочинні дозволи. Колишнього ж заступника директора держпідприємства пана Дубова вже засудили – за розтрату мільйонів покарали штрафом у розмірі 1000 гривень.

Що отримала б держава від повернення через суд військового заводу? Як стверджує чинний заступник директора «Укрвійськбуду» Владлен Денисюк, принаймні удвічі більше стало б соціального житла.

Чи вдасться заводчанам подолати підступливу українську Феміду та оживити зруйноване підприємство? Незабаром відбудеться черговий судовий розгляд цієї справи. Отже, журналістам  «Брат за брата» буде про що розповісти.