У грудні Тисменицький райсуд закрив провадження щодо смертельної ДТП, яка сталась у 2014 році. «Репортер» уже писав про цю справу. Тоді ми передбачали подібний фінал, але якось не вірилось. Та виявилось, що все цілком реально. Двох водіїв, через яких загинули два їхні пасажири, просто звільнили від кримінальної відповідальності. Навіть не позбавили водійських посвідчень, яка там в’язниця? Суду забракло 8 років розібратись у справі.
Читайте: Справа на 10 років. На Прикарпатті суд по ДТП з двома загиблими може закінчитися нічим
Нагадаємо, 1 липня 2014 року на дорозі між Івано-Франківськом і Калушем, де поворот на авторинок, сталася трагедія. З боку Франківська їхав легковик «Додж», в якому сиділи 40-річний водій Костянтин Гринчук і 29-річний пасажир Віктор Сироватка. На перехресті Гринчук порушив одразу кілька правил і почав поворот наліво.
У цей момент в їхню автівку влетіла «Мазда», якою керував 20-літній Юрій Романів. У салоні також був пасажир – Андрій Барнич, 20 років. Водій Романів їхав з боку Калуша, теж зробив кілька порушень, зокрема значно перевищив швидкість. В ухвалі суду йдеться про 134 км/год. Тож він не встиг ані пригальмувати, ані об’їхати і врізався в автівку Гринчука.
Пасажир «Доджа» Віктор Сироватка загинув миттєво.
Його тіло зі знищеної машини вивільняли працівники ДСНС. Пасажир «Мазди» Андрій Барнич помер у лікарні. Судячи з опису травм, шансів в обох загиблих не було. Водії отримали тілесні ушкодження, лікувались, живі.
Кримінальне провадження відкрили за частиною 3 статті 286 ККУ. За порушення правил, через яке загинули кілька людей, там передбачається від 5 до 10 років за ґратами та позбавлення водійського посвідчення на три роки. Але все це, звісно, вирішує суд.
Досудове розслідування тривало півтора року.
У 2016-му справу щодо смертельної ДТП передали у Тисменицький районний суд. Суддя – Руслан Струтинський. Потім були вісім років клопотань від адвокатів підсудних, експертиз і перенесення засідань з різних причин.
Пані Катерина Сироватка, мама одного з загиблих, каже, перші 50 засідань ще рахувала, а потім втомилась. Написала скарги в усі можливі інстанції, але це не допомогло. Адже суд в Україні незалежний, а суддя формально нічого не порушив. Перенесення засідань – звична практика. То когось нема (звісно, причини завжди вагомі), то хтось захворів чи щось інше. Адвокати просять експертизу, суддя погоджується. Просять ще – він не заперечує. Так і дотягнули до строку давності.
«Репортер» був на парі засідань і бачив, як це відбувалось. Таке враження, що всі все знали, крім Катерини Сироватки, яке хотіла справедливого покарання за загибель її сина.
Вважаю, що у затягуванні справи найбільше винні прокурори та їхній непрофесійний підхід, – каже пані Катерина. – Їх з початку до кінця було аж троє – Боднарук, Балковий і Майковський. На дії першого, який призначав експертизу за експертизою, я навіть писала скаргу. Другий запевняв, що справу закінчать через пару місяців, бо все очевидно. При третьому, за клопотанням адвокатів обвинувачених водіїв, суд дозволив ще одну експертизу. Вона була у Києві та Харкові, тривала два роки й завершилася під наглядом уповноваженого з прав людини, до якого я звернулась.
Цікаво, що в ухвалі Тисменицького суду детально викладені порушення, які допустили водії Гринчук і Романів. І нічого нема про причини перевищення строку давності розгляду справи. Виглядає, що так і мало бути, ніби звична практика.
Двоє людей загинули, а винні невинні, бо не вистачило часу довести їхню провину.
Тепер усе, на що можуть сподіватися потерпілі мами загиблих Віктора Сироватки та Андрія Барнича, – цивільні позови на відшкодування збитків.
У пані Катерини за цей час помер чоловік. Вона каже, загибель сина й усі ці суди теж спричинилися до його смерті. Сина нема, чоловіка нема, вона збирається боротись далі.
Судові витрати на експертизи (2186,28 грн, 3201,60 грн, 44778,40 грн і 35481,00 грн – загалом 85647,28 грн), згідно з ухвалою суду, віднесли за рахунок держави.
Читайте: «Насолоджуйтеся життям». Поки двоє Савчуків воювали, у Франківську в сім’ї відбирали квартиру
