У п’ятницю, 5 серпня, близько 14:00 у Снятині стався вибух на подвір’ї Дмитра Сідлярчука, заступника директора територіального центру соцзабезпечення Снятинської РДА. 58-річний чоловік відчинив на воротах хвіртку – здетонував невідомий вибуховий пристрій. Сідлярчук вижив, його з численними травмами повезли до лікарні.
Пізніше він погодився розповісти «Репортеру» про деталі інциденту, а також про те, хто й чому, на його думку, замовив вбивство.
«У Снятинському районі катастрофічна ситуація в соціальній сфері, відколи Департамент соціальної політики ОДА очолила Леся Бурдяк, – каже Сідлярчук. – Почалися серйозні відмивання державних коштів. Роблять це через дитячі будинки-інтернати закритого типу. Уявіть собі, люди купляють простирадла по 400 грн, шипшиновий і березовий соки на 50000 грн. Інвалідний візок, вартість якого 20000 грн, беруть за 60000. І такі «закупівлі» – по всіх дитячих будинках Івано-Франківщини».
За його словами, якщо провести аудит по всій соціальній сфері області, то за час діяльності Бурдяк можна «нарили» багато цікавого.
«Останній кричущий факт у Снятинському районі: департамент хотів відмити 380 тисяч держкоштів, які були виділені на житло Василю Бойчуку, мешканцю села Потічок, – говорить Сідлярчук. – 350 тисяч давала облрада, ще 30 – районна. Вони виманили гроші у сироти, інваліда дитинства ІІ групи. 21 липня у Бойчука забрали 300 тисяч, ще 76000 вони собі забрали згодом, а 4000 взяв банк за послуги. Тепер людина не має ні хати, ні грошей. Департамент запропонував інвалідові такий дім, в якому жити неможливо. Цей чоловік звернувся до громадської ради при голові РДА, до якої я входжу. Створили комісію, яку я очолив, і цей будинок визнали непридатним для життя. У двох кімнатах немає підлоги, відсутній туалет, дах протікає».
Дмитро Сідлярчук пояснює, що й раніше неодноразово виступав на сесіях та нарадах і відкрито говорив про корупційну діяльність директора департаменту соцполітики.
«Я говорив про це і надавав розголосу, а для корупціонера і злодія найгірше – це озвучення, – каже чоловік. – Тому мені неодноразово погрожували люди Лесі Бурдяк – голова Залучанської Самооборони Микола Романюк та його заступник Іван Курилюк. Вони приходили до мене на роботу, кликали мене на «стрілки». Вимагали, аби я лишив Снятинський дитячий будинок-інтернат у спокою, «бо там усе в порядку». Але як може бути порядок, якщо це – найбільш корумпований будинок в Україні? Зараз, наприклад, вони хочуть за державні кошти робити футбольний майданчик. Але 70 % дітей того будинку – з вадами опорно-рухового апарату. То про який футбольний майданчик можна говорити? Крім того, там усі матеріально відповідальні особи – родичі колишнього директора, який у змові з Лесею Бурдяк, і родичі самого директора департаменту соцполітики».
Дмитро Сідлярчук каже, що погрози терпів довго. Але коли пообіцяли «підкинути» наркотики, то послухав близьких і звернувся до поліції.
«Пригрозили, що у мою машину чи будинок підкинуть наркотики. Після цього 21 липня о 16:10 до мого будинку кинули дві 3-літрові банки з фекаліями, розбили вікна. Це могли зробити тільки Курилюк і Романюк, бо вони «вбивча сила» Лесі Бурдяк. Гопники, простіше кажучи. Я не говорю, що ці двоє поставили розтяжку, на якій я підірвався. Бо це діяльність не їхнього рівня».
Дмитро Сідлярчук вважає, що вибух на подвір’ї – це не попередження, адже його хотіли вбити, а не поранити. І без вагань називає того, хто замовив злочин.
«Замовником вибуху була Леся Бурдяк, – переконаний чоловік. – Це не було залякування, це було замовлення на вбивство. Вони розраховували, що я буду йти з будинку на вихід, через задній двір. Бо я так щоранку іду на роботу. Думаю, вибух мав бути приблизно о 7:30 ранку. Але все на кілька годин «перенеслося», бо я вийшов через центральний вхід і пішов на нараду з учасниками АТО. А коли повертався, то зайшов через «чорний» вхід, тоді й вибухнуло. Дуже пощастило, що не постраждали діти. Тут поруч школа, майданчик, де дуже багато дітей. Я хвіртку не зачиняю, бо вони приходять до мене у двір на малину. Я дозволяю, бо це ж діти, нічого поганого вони не зроблять. Якби хвіртку відчинили діти, то вони точно були б мертвими. Люди, які замовили моє вбивство, не бояться ні гріха, нічого. Коли відчувають жагу до наживи, то не встоять ні перед чим. Там йдеться не про тисячі, а про мільйони гривень щороку».
Тим часом відомості за цим фактом внесли в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч.2 статті 15 (замах на злочин), ч.2 п.5 статті 115 (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб) Кримінального кодексу України. Злочин передбачає до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язення з конфіскацією майна.
Comments are closed.