Історія Фото

З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1897-1898 років

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1897-1898 роках.

1897 Художник Юрій Макаревич (1854-1936) розробив проект оформлення кафедрального собору Святого Воскресіння Христового, що мало коштувати 40 тисяч золотих.

1898 14 січня у Станиславові народився Володимир Стефанишин (1898-1921) – січовий стрілець, сотник Армії УНР.

1898 На землях Юзефа Вайсгауса закінчили будівництво військового комплексу для 14-полку драгунів: чотири стайні, будинок для офіцерів, склади, канцелярії, кінний манеж – загалом 20 споруд. Так почалось формування вулиці Військової (Національної гвардії).

1898 15 квітня пошту пройшла найдавніша листівка з видом Станиславова.

1898 1 липня магістрат прийняв розпорядження щодо дотримання мотоциклістами та візниками правил дорожнього руху.

1898 У серпні у новий будинок на Седельмаєрівській (Новгородська, 15, міжшкільний навчально-виробничий комбінат) перемістилася створена у 1891 році єврейська школа імені Барона Гірша – віденського багача й мецената.

1898 У вересні міський парк, який два роки не мав назви, отримав своє перше ім’я – цісаревої Єлизавети (Ельжбети) – дружини австрійського цісаря, яку 10 вересня в Женеві зарізав італійський анархіст.

1898 На вулиці Гославського (Вітовського) Ісаак Майєр Горовіц побудував триповерховий будинок. На першому поверсі відкрилася крамниця м’ясних виробів Шидловського. Другий та третій поверхи призначалися під квартири.

1898 У вересні за ініціативи Теодора Цьоклера відкрили німецьку приватну чотирикласну школу. Не маючи власного приміщення, вона розмістилася у кількох кімнатах сиротинця «Вифлеєм» на вулиці Сапіжинській (Незалежності, дім не зберігся).

1898 30 жовтня школярі міста надіслали Іванові Франку вітальну адресу з нагоди 25-річчя його літературної діяльності.

1898 20 листопада до 100-річчя з дня народження Адама Міцкевича на площі, що з 1870-х носила його ім’я, урочисто відкрили пам’ятник роботи краківського скульптора Тадеуша Блотницького, який використав посмертну маску поета. Скульптура була виконана з білого італійського мармуру і встановлена на масивний постамент, виконаний станиславівським різьбярем Яном Бембновичем. Пам’ятник стояв ближче до синагоги і був розвернутий у бік вулиці Яховича (Василя Вишиваного).

Роман Діда. Матеріал підготовлений із різних історичних джерел

Архів публікацій.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.