З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1884-1886 років

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1884-1886 роках, пише Репортер.

1884 У місті провели велике перейменування. Центральні вулиці, які мали географічні та топографічні назви, одержали імена польських діячів. Зокрема, Тисменицька стала Сапіжинською (Незалежності), Середня — Голуховського (Чорновола), Брукована — Казимирівською (Мазепи), Вузька Заболотівська — Камінського (Франка).

1884 У листопаді на розі вулиць Казимирівської і Рогуського (тепер Мазепи,14) урочисто відкрили будинок Каси ощадності. Це перша споруда в місті, збудована за архітектурним конкурсом. Тоді переміг проект краківського архітектора Раймунда Меуса, а доробляв його міський будівничий Ян Шпорек.

1884 Проіснувавши 47 років, припинив виходити популярний щорічний міський журнал «Календар повшезний, домовий і господарський, укладений стосовно до положення географічного міста Станиславова».

1885 18 лютого у місті помер Євген Желехівський, автор «Малорусько-німецького словаря».

1885 У зв’язку з декретом цісаря 25 березня Папа римський Лев XIII заснував греко-католицьку Станиславівську єпархію. Першим єпископом призначив отця Юліана Пелеша (1843-1896), автора двотомної «Історії унії української Церкви з Римом».

1885 12 липня Іван Франко виступив на зборах філії товариства «Просвіта» в колишньому «готелі Камінського» (нині там новий будинок, Незалежності, 10).

1885 Ян Данкевич перевів свою друкарню до нової кам’яниці (тепер Мазепи, 6,8).

1885 26 листопада на околиці міста (тепер площа Франка) освятили новозбудовану кірху.

1885 Цього ж року одне з великих підприємств міста — пивзавод — виробив 7360 відер пива.

1886 10 січня Юліана Пелеша урочисто інтронізували Станиславівським єпископом. З цієї нагоди архикнязь Рудольф Габсбург прислав владиці у подарунок дві пари гарних сивих коней з каретою та, об’їжджаючи Галичину, наніс йому візит.

1886 4 квітня вийшов перший номер польської газети «Кур’єр Станіславовські». Номер готували у кімнатці на першому поверсі будинку на початку вулиці Липової (тепер Левка Бачинського, 2). Засновник газети — Агатон Гіллєр (1831-1887).

1886 Відбулося перше розширення залізничного вокзалу. З північного боку добудували їдальню, а з південного — канцелярію та пошту. Нові приміщення мали вигляд одноповерхових флігелів, вирішених у єдиному стилі з головним, поверховим об’ємом. Довжина розбудованого вокзалу сягнула 170 м.